збереження в 2003 р. пов'язане не тільки з військовою операцією США в Іраку і Афганістані і подальшим збільшенням вартості вуглеводнів, але і з усвідомленням того факту, що клімат планети досить серйозно змінюється. А в глобальному потеплінні винні, в значній мірі, діяльність людини і неконтрольований викид двоокису вуглецю. p align="justify"> У цей період відзначалися значні успіхи у розробці та запуску в масове виробництво нових матеріалів, що дозволяють більш ефективно використовувати сонячну і інші поновлювані види енергії. Зокрема, в Південно-Східній Азії (Таїланд, Тайвань) було розпочато виробництво тонкоплівкових сонячних елементів, ККД яких вище традиційних кремнієвих, а вартість істотно нижче. Це зумовило "вибуховий" характер росту застосування фотоелектричних систем. p align="justify"> У квітні 2004 року юридично заробив підписаний у грудні 1997 р. "Кіотський протокол". У цьому документі держави взяли на себе зобов'язання з обмеження викидів парникових газів, які сприяють підвищенню температури на планеті, в атмосферу. Також були встановлені відповідні квоти і розроблені основні принципи ринку шкідливих викидів: розвинені країни, що забезпечують переважна виробництво СО2, мають можливість купувати певну кількість викидів у країн, які мають "вільні", невироблені обсяги СО2. Однак, тільки після ратифікації даного документа РФ на початку 2004 р., ці важливі міжурядові угоди змогли почати діяти реально. Кіотський протокол до цих пір не ратифікований США, Китаєм і деякими іншими країнами, де обсяги викиду в атмосферу парникових газів значно перевищують встановлені для них квоти. p align="justify"> Проте, у зв'язку з тим, що Європа зацікавлена ​​в поліпшенні екологічної ситуації на планеті, Кіотський протокол зіграв дуже важливу роль у подальших кроках Євросоюзу у справі енергозбереження. На даному етапі був розроблений консолідований документ 27 країн Євросоюзу, відомий під умовною назвою "Програма 20-20-20", який був прийнятий Європейським Парламентом 17 грудня 2008
У 2004 р. Конгрес США, проголосивши виконання основних положень, прийняв новий документ "Energy Act 2004", а також розробив "Дорожні карти" (Road Map) для різних галузей промисловості. Такі документи є практично у всіх промислових галузях і визначають короткострокові і середньострокові конкретні цілі енергозбереження. Програма "Energy Act 2004" дуже ефективно працює і, незважаючи на зростання промисловості в США, енергоспоживання в цілому по країні практично не змінилося в порівнянні з 1990 р.
Варто відзначити, і в Євросоюзі, і в США налагоджена надзвичайно чітка координація різних заходів з енергозбереження не тільки між країнами, а й між галузями промисловості. Енергозбереження дійсно стає основою економіки, і підтримується більшістю громадян країн, незважаючи на те, що деякі нові технології сьогодні все ще значно дорожче традиційних. Підтвердженням сказаного є те, що в останні роки в багатьох країна...