айбільш поширеними є хімічний і електрохімічний методи дезактивації радіоактивно забруднених поверхонь.
При проведенні дезактиваційних заходів необхідний строго диференційований підхід до визначення об'єктів, які слід знезаражувати в першу чергу, виділивши з них найбільш важливі для життєдіяльності людей (особливо при обмежених силах і засобах).
Основною метою дезактивації є зниження радіоактивного забруднення обладнання до допустимої норми або рівня, що дозволяє проводити персоналом АЕС ремонтні роботи протягом повного робочого дня. Самі способи дезактивації повинні відповідати таким вимогам:
· забезпечувати ефективне видалення з поверхонь радіоактивних забруднень;
· не викликати істотної корозії і механічного руйнування (пошкодження) дезактівіруемих матеріалу;
· кількість радіоактивних відходів має бути мінімальним;
· способи дезактивації повинні бути економічними, безпечними, не приводити до поширення радіоактивних забруднень, допускати можливість їх механізації.
Дезактивація є одним із ефективних заходів радіаційного захисту, так як призначена для видалення радіоактивних речовин зі сфери життєдіяльності людини і, тим самим, для зниження рівнів радіаційного впливу на нього.
Також у висновку необхідно відзначити, що проекти нових парогенераторів, таких як ПГВ - 1000мк і ПГВ - 1500, передбачають використання для обслуговування ПГ по першому і другому контурах дистанційних засобів, зокрема для огляду ПГ, промивки трубних пучків з боку другого контуру, проведення вихрострумового контролю і глушіння дефектних труб парогенераторів з використанням приварних заглушок. Це дозволяє виключити необхідність проведення дезактивації парогенераторів споруджуваних АЕС з ВВЕР - 1000 і АЕС, на яких буде використаний для заміни парогенератор ПГВ - 1000мк, а також перспективною АЕС з ВВЕР - 1500.
Список використаної літератури
1. А.Д. Зімон, В.К. Пікалов «Дезактивація», Издат 1994
2. Н.І. Ампелогова, Ю.М. Симановський, А.А. Трапезников «Дезактивація в ядерній енергеніке», Вища, 1982 р
. Н.Г. Рассохін «парогенераторним установки атомних електростанцій», Вища, 1987 г.
. Л.М. Воронін «Особливості експлуатації та ремонту АЕС», Вища, 1981 г.