Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Схема правління на Русі від Рюрика до Путіна

Реферат Схема правління на Русі від Рюрика до Путіна





Зміст


Введення

Глава 1. Схема правління на Русі від Рюрика до Володимира Мономаха

Глава 2. Схема правління на Русі від Івана III до В.В. Путіна

Висновок

Список використаної літератури


Введення


Тема моєї роботи «Схема правління на Русі від Рюрика до Путіна». Особливістю формування російської системи влади, можна вважати основне вплив візантійської ідеї влади Імператора - ідеї релігійного автократизму, глибоко сприйнятої російськими книжниками та літописцями, і в приватноправовому характері влади Великих князів з роду Рюриковичів, для яких володіння є невідчужувана вотчина, що переходить у спадщину в їх рід. Розростання роду Рюриковичів не дало можливості боярської знаті стати реальною силою, що може протидіяти збиранню єдиної влади.

Московські князі, а потім Царі дивилися на спадкову та набуту землю як на свою особисту власність, вони бачили в Русі свою «отчину», - землю, передану їм у володіння їх батьками. Надалі Романови остаточно перетворили вотчину Рюриковичів в Московське царство, а князя-вотчініка, в Государя.

Метою моєї роботи є розгляд схеми правління на Русі від Рюрика до Путіна. У зв'язку з поставленою метою належить вирішити ряд завдань:

. Розглянути та проаналізувати схему правління на Русі від Рюрика до Володимира Мономаха.

. Розглянути та проаналізувати схему правління на Русі від Івана III до В.В. Путіна

. Зробити загальні висновки по розглянутій темі.

Дана робота включає в себе: «Ведення», два розділи («Схема правління на Русі від Рюрика до Володимира Мономаха» і «Схема правління на Русі від Івана III до В.В. Путіна»), «Висновок», «Список використаної літератури».

Глава 1. Схема правління на Русі від Рюрика до Володимира Мономаха


У даній главі належить розглянути модель державного управління, що склалася в Давньоруській державі з приходом до влади династії Рюриковичів і до періоду феодальної роздробленості, що почався після смерті Володимира Мономаха.

У IX - початку X століття на території проживання східних слов'ян виділилося дві потужних політичних центру: Київ і Новгород.

У 862 р, згідно з «Повісті временних літ», новгородці, бажаючи припинити розпочату міжусобну боротьбу, запросили варязьких князів правити Новгородом. Прибулий на прохання новгородців варязький князь Рюрик став засновником першої російської князівської династії.

Датою утворення давньоруської держави умовно вважається 882 р, коли князь Олег, який захопив після смерті Рюрика владу у Новгороді, почав похід на Київ. Убивши правлячих там Аскольда і Діра, він об'єднав північні і південні землі у складі єдиної держави. Після об'єднання новгородських і київських земель в єдину державу київський князь став вважатися «великим князем». Влада князя спиралася на допомогу ради, що складається з інших князів і дружинників. Збір данини здійснювався самим великим князем за допомогою старшої дружини. Існувала також і молодша дружина. Першою формою збору данини було «полюддя». Пізньої осені князь об'їжджав підвладні йому землі, збираючи данину і верша суд. Чітко обумовленій норми здачі данини не було. Всю зиму князь проводив, об'їжджаючи землі і збираючи данину. Влітку ж князь зі своєю дружиною зазвичай здійснював військові походи, підпорядковуючи слов'янські племена і воюючи з сусідами.

Поступово більша частина княжих дружинників стає земельними власниками. Вони вели власне господарство, експлуатуючи працю закабалял ними селян. Поступово такі дружинники посилювалися і вже могли надалі протистояти великому князю, як своїми власними дружинами, так і своєю економічною силою. Соціальна і класова структура в Давньоруській державі була нечіткою. Клас феодалів був різноманітний за своїм складом. Це були великий князь з його наближеними, представники старшої дружини, найближче оточення князя - бояри, місцеві князі.

Після захоплення Києва у 882 р Олег подчінеет собі древлян, сіверян, радимичів, хорватів, тиверців. Успішно воював Олег з хозарами. У 907 р він осадив столицю Візантії Константинополь, а в 911 р уклав з нею вигідний торговельний договір.

Після смерті Олега великим князем київським став син Рюрика Ігор. Він підкорив східних слов'ян, що жили між Дністром і Дунаєм, воював з Константинополем, першим з російських князів зіткнувся з печенігами. У 945 р він був убитий в землі древлян при спробі вдруге зібрати з них данину.

Вдова Ігоря Ольга жорстоко придушила повстання древлян. Але при цьому вона встановила чіткий розмір данини, організ...


сторінка 1 з 7 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Характеристика правління першого царя всієї Русі - Івана Грозного
  • Реферат на тему: Діяльність перших князів Стародавньої Русі (Олег, Ігор, Ольга, Святослав)
  • Реферат на тему: Хрещення Русі за князя Володимира Святославича
  • Реферат на тему: Домонгольської Русь: князь і князівська влада на Русі VI - першої третини X ...
  • Реферат на тему: Правління князів Івана III і Василя III