ВСТУП 
   Франція - сучасна демократична держава Західної Європи одна з найперших республік в Європі з багатою історією конституціоналізму. 
  Франція по своєму державному строю є республікою. Встановлення республіканського ладу стало результатом тривалої і наполегливої ??боротьби: перші спроби встановити республіку у Франції сягають ще до кінця XVIII століття. 
  В даний час у Франції діє Конституція 1958 року народження, прийняття якої стало результатом колоніальних воєн, що затягнув економічної та політичної кризи в країні. Ухвалення цієї конституції ознаменувало встановлення П'ятої Республіки на чолі з Шарлем де Голлем. 
  З цього часу бере свій початок сучасне державний устрій Франції, на прикладі якого і буде розглядатися система державних органів. 
  За формою правління Франція - республіка, в якій елементи парламентарної республіки поєднуються з елементами президентської. 
  До цих пір ведуться суперечки про роль президента та інших гілок влади у визначенні державної політики та прийнятті важливих рішень. Деякі вчені вважають, що найширші повноваження президента і кілька стиснення - в уряду і парламенту є наслідком уявлень про президента як про приймальнику монархічних традицій, що виражається в його ролі як наглядача чи арбітра, а так само кінцевої точки у прийнятті всіх найважливіших рішень. 
  Метою дослідження є вивчення передумов виникнення існуючої системи державних органів Франції, визначення рівня її ефективності, розуміння принципів їх взаємодії. 
  Завданням дослідження є через вивчення структури та принципів взаємодії державних органів Франції зрозуміти обґрунтованість існуючої системи, з'ясувати її здатність адекватно функціонувати в умовах сучасного французького суспільства. 
  Для досягнення поставлених цілей і завдань були використані методи аналізу літератури, індукції, дедукції, узагальнення, синтезу. 
				
				
				
				
			  Таким чином об'єктом дослідження є система державних органів Франції, розподіл їх повноважень у внутрішній і зовнішній політиці і ролі у прийнятті рішень. 
  Предметом дослідження є співвідношення сил гілок державної влади, характеристики, особливості та функції кожної з них, визначення який саме з державних органів відіграє ключову роль у державній політиці. 
    1. ПРЕЗИДЕНТ 
   Характеристика органів державної влади розкривається в Конституції Франції переліком повноважень президента республіки. Це не випадково. Головною метою укладачів конституції 1958 р було істотне розширення цих повноважень при деякому обмеженні прерогатив парламенту. Виправдовувалося це бажанням зробити державну владу більш стійкою, стабільною і ефективною. 
  За конституцією, президент стежить за її дотриманням, грає роль арбітра у взаєминах між усіма гілками влади, є гарантом національної незалежності, територіальної цілісності та дотримання міжнародних договорів. [1, ст. 5] 
  Спочатку конституція передбачала обрання президента колегією виборців, до якої входили члени парламенту, генеральних рад департаментів і асамблей заморських територій, а також обрані представники муніципальних рад. Таким чином 21 грудня 1958 був обраний перший президент V республіки Ш. де Голль. 
  У 1962 р в конституцію була включена поправка: відтепер президент мав обиратися прямим загальним голосуванням всіх громадян Франції, які досягли 18 років і користуються всіма громадянськими і політичними правами. [1, ст. 7] 
  Це дало йому ще більшу незалежність, адже тепер він не залежав від колегії вибірників. Перші загальні вибори президента відбулися в 1965 р Згодом президентами Франції обиралися: Ж.Помпиду (1969 р), В. Жискар д 'Естен (1974 г.), Ф. Міттеран (1981 р), Ж.Ширак (1995 г.). На даний момент президентом Франції є Ніколя Саркозі. 
  Президент обирається строком на 7 років. Однак у 2000 році відбувся республіканський референдум, в результаті якого до Конституції була внесена поправка, що скорочує термін президентства до 5 років. Дотепер було два винятки: виявилися коротше другий термін президентства де Голля (у зв'язку з його добровільною відставкою) і президентство Помпіду (у зв'язку з його смертю). Один і той же чоловік міг обиратися необмежену кількість разів (де Голль і Міттеран обиралися двічі). Однак у травні 2008 року до Конституції була внесена чергова поправка, яка виглядає наступним чином: «Ніхто не може обиратися на пост президента більше двох разів поспіль» 
  Кандидат у президенти має бути французьким громадянином, досягти 23 років і відповідати закону про службу в армії. Його кандидатуру повинні підтримати не менш ніж...