МНС РОСІЇ
ДЕРЖАВНА КАЗЕННЕ УСТАНОВА
ЗАГІН федеральної протипожежної СЛУЖБИ по Краснодарському краю
РЕФЕРАТ
На тему: Технології порятунку потерпілих у ДТП
Виконав: Начальник ДС СПТ 10 ОФПС
по Краснодарському краю
підполковник вн. служби
Ремігін А.Ю.
г. Сочі 2014
Зміст
1. Введення
2. Управління АСР при ліквідації наслідків ДТП
3. Засоби індивідуального захисту й екіпірування рятувальників
4. Основні типи АСИ, пристроїв та обладнання
5. Технологія ведення АСР при ліквідації наслідків ДТП
7. Запобігання дії вторинних вражаючих факторів
8. Відключення АКБ в аварійному ТС
9. Стабілізація ТС
10. Забезпечення швидкого доступу до потерпілого
11. Деблокування потерпілих при зіткненнях, наїздах і перекиданнях ТС
12. Особливості ведення АСР при ліквідації наслідків особливих видів ДТП
13. Витяг постраждалого з пошкодженого ТЗ
14. Застосування вертольотів в АСР при ліквідації наслідків ДТП
15. Вимоги правил техніки безпеки перед початком АСР
16. Вимоги правил техніки безпеки під час проведення АСР при ліквідації наслідків ДТП
17. Обов'язки рятувальників при веденні АСР
Список літератури
1. Введення
Аналіз аварійності в Російській Федерації показує, що в порівнянні з зарубіжними країнами число загиблих в результаті дорожньо-транспортних пригод у відносних величинах на 10000 транспортних засобів у нас в кілька разів перевищує аналогічні показники економічно розвинених країн. Основними причинами смерті потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах є: травми, не сумісні з життям; кровотеча, шок і їх поєднання; асфіксія; струмове легке та інші травми, що призводять до загибелі в перші хвилини і години після події. Значна частина з постраждалих гине від ненадання їм своєчасної першої медичної допомоги, неадекватного вилучення постраждалих, затиснутих в деформованих транспортних засобах. Це обумовлено тривалістю часового проміжку між часом виникнення події, яка повідомленням про постраждалих в ньому людей у ??відповідні служби (ГИБДД, аварійно-рятувальні формування, медичні установи) і прибуттям рятувальників та медичного персоналу на місце дорожньо-транспортної пригоди.
Як показав досвід ліквідації наслідків дорожньо-транспортних пригод, середні терміни проходження повідомлення про що відбулися дорожньо-транспортних пригодах в містах становлять від 20 хвилин до 1:00 (для Москви ці терміни значно менше), а в сільській місцевості від 1,5 годин і більше, що обумовлює несвоєчасне прибуття рятувальників, медиків, працівників ГИБДД на місце дорожньо-транспортної пригоди. Екстрена медична допомога не завжди буває на відповідному рівні через відсутність сучасних медичних препаратів та спеціального медичного оснащення. У результаті цього гине близько 70% постраждалих, які могли б бути врятовані при своєчасному наданні їм медичної допомоги. На скорочення часу надання допомоги постраждалим безпосередньо впливають: скорочення часу виявлення дорожньо-транспортних пригод та оповіщення; швидкість реагування відповідних служб та оперативне проведення аварійно-рятувальних робіт. Практично у всіх економічно розвинених країнах світу існують інформаційні системи, що дозволяють виявляти дорожньо-транспортні пригоди в мінімально короткі терміни. Наприклад, у Фінляндії нормативний термін проходження інформації від виявлення дорожньо-транспортної пригоди до моменту порятунку постраждалих не повинен перевищувати 6 хвилин. Оперативність надання медичної допомоги дозволяє виключити летальний результат для багатьох постраждалих в аваріях. Таким чином, час надання медичної допомоги і, відповідно, порятунок життя потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах визначається проведенням наступних основних заходів:
екстрене реагування на дорожньо-транспортні пригоди (своєчасне виявлення дорожньо-транспортних пригод, оповіщення відповідних служб, уточнення і аналіз обстановки, прийняття рішень та організація дій сил і засобів);
проведення аварійно-рятувальних робіт (деблокування та вилучення постраждалих, надання їм першої медичної допомоги, евакуація їх у спеціалізовані медичні установи, локалізація і гасіння пожеж, ліквідація інших наслідків дорожньо-транспортних приг...