МІНІСТЕРСТВО ЗВ'ЯЗКУ 
  Державна освітня установа 
  вищої професійної освіти 
  Московський технічний університет зв'язку та інформатики 
  Волго-В'ятський філія 
          Курсова робота  
  з дисципліни 
  Обчислювальна техніка та інформаційні технології 
               Нижній Новгород 2012 
   I. Завдання на курсову роботу  
   Курсова робота передбачає: 
  вивчення принципу дії спрощеної моделі автоматичного обчислювача типу програмованого мікрокалькулятора, структурна схема якого зображена на рис. 1; 
  програмування в довічних кодах алгоритму обчислень, що пропонуються функцією F=f до (a, b, c, d) з таблиці 10 методичних вказівок, де індекс k задає номер варіанта і визначається передостанній i=1 і останньою j=4 цифрами мого варіанту: 
    1)  N=10i + j=34; K=N=34; 
   2)   ;  
    )  a=N + 15=49; b=N + 13=47; c=N + 5=39; d=N=34. 
  При цьому програму слід розмістити в пам'ять команд (ПК), починаючи з клітинки № i=3, а операнди a, b, c і d - в пам'ять даних (ПД), починаючи з клітинки № j=4; 
  синтез кінцевого автомата (КА), що реалізує функції пристрою керування (УУ) на рис.1; 
  виконання вручну всіх розрахунків згідно в двійковій системі числення з видачею всіх проміжних і остаточного результатів. 
   Рисунок 1 - Структурна схема обчислювача 
    II. Теоретична частина  
    1. Склад обчислювача  
   До складу обчислювача входять: арифметико-логічний пристрій АЛП (ALU), регістр RgQ, пам'ять команд ПК, пам'ять даних ПД, пристрій управління УУ (кінцевий автомат КА), мультиплексор MS, елементи керуючої логіки И1, И2. 
    2. Принцип роботи обчислювача  
				
				
				
				
			   У ПК записуються команди, в ПД - операнди (дані). 
  Управління ПК і ПД здійснюється за допомогою УУ сигналами V1-V7, які подаються у вигляді 0 і 1 на зазначені пристрої. 
  Спочатку виконується перший (верхня) команда (вона записана в регістрах (стрічках) ПК) і за вказаними в ній адресами вибирає з ПД потрібні дані (числа) для операндів X і Y (аргументів, над якими виконуються задані операції). Для виконання необхідної операції над X і Y в АЛУ подається КОП (код операції). Отриманий результат з АЛУ видається в регістр результату RgQ. Якщо цей результат проміжний, то він записується в ПД в клітинку (РОН) з адресою, який вказаний в команді. Якщо результат кінцевий, то він з RgQ подається на вихід (наприклад, на дисплей). Пристрій керування (УУ) головним чином визначає черговість вибору команд. В даному випадку це послідовний перехід за рахунком від однієї команди до іншої (від однієї адреси до іншого). Тому УУ являє собою лічильник, на виході Q якого з'являється двійкова комбінація, що визначає число полічених вхідних імпульсів. Управління полягає в подачі імпульсу запуску і виключенні УУ після виконання всіх операцій по заданій функції. 
   III. Практична частина  
  . Присвою даними операндам певні РОН 
  а розміщую в осередок РОНj=РОН4; 
   b raquo ;? РОНj + 1=РОН5; 
  з raquo ;? РОНj + 2=РОН6; 
  d raquo ;? РОНj + 3=РОН7 
   Введу допоміжні змінні: 
   e=? РОН8 
  f=? РОН9 
  g=? РОН10 
  h=? РОН11 
  l= 
   АЛУ виконує наступні операції: 
  , код операції - 010; 
 , код операції - 011; 
 , код операції - 100; 
 , код операції - 101; 
  . Складаю блок-схему алгоритму обчислення. 
  Алгоритм обчислень реалізується послідовним виконанням команд K1, ..., K9, кожна з яких забезпечує виконання операцій. 
  Таблиця 1 - блок-схема роботи обчислювача. 
  1K1 РОН4 РОН5вичісленіе e=та розміщення результату в RgQK2 (РОН8) ¬ RgQперезапісь e з RgQ в РОН8.2K3вичісленіе f=та розміщення результату в RgQK4 (РОН9) ¬ RgQперезапісь f з RgQ в РОН93K5вичісленіе g=і розміщення результату в RgQK6 ( РОН10) ¬ RgQпер...