Введення
Сучасні економічні взаємини вимагають від компаній постійно рухатися вперед, шукати інноваційні методи виробництва, управління, підвищення своєї фінансової стійкості. Все це переслідує лише одну мету: підвищення конкурентоспроможності і збільшення прибутку компанії.
У зв'язку з цим, в даний час виникла необхідність підготовки студентів економічних і фінансових вищих навчальних закладів прикладним інструментам: факторингу, форфейтингу, лізингу. Впровадження подібної практики допомогло б значно підвищити якість освіти, краще підготувати студентів до тих реалій, з якими вони зіткнуться в недалекому майбутньому, - після початку своєї трудової діяльності.
Останнім часом все більшого поширення в господарському обороті набувають факторингові угоди. Господарюючі суб'єкти здійснюють різні комерційні операції на основі факторингових договорів. Це вимагає від юридичних служб підприємств достатнього знання і розуміння природи договору факторингу, що знижує ймовірність ризиків від підприємницької діяльності. Банки та інші кредитні організації, а також інші комерційні підприємства, іменовані фінансовими агентами, можуть укладати факторингові договори з контрагентами, або клієнтами.
Факторинг - один з інструментів, що підвищують ефективність діяльності компанії. В основі факторингових операцій лежить управління дебіторською заборгованістю, а при необхідності-її трансформація в оборотний капітал, що направляється на розвиток і збільшення обсягів продажів.
Інститут факторингу є новим для російського цивільного права. Вперше законодавче регулювання він отримав з прийняттям частині другій Цивільного кодексу Російської Федерації (далі - ГК РФ). Глава 43 ЦК України містить 10 статей і слід відразу за главами про позику та кредит, перед главою «Банківський вклад». За місцем положенню глава 43 ГК РФ видно, що договір факторингу має пряме відношення до банківсько-фінансової діяльності, по крайней мере, в тому сенсі, в якому факторинг сприймають в економічному житті.
За обсягами російський ринок факторингу вже сьогодні перевищує аналогічні ринки країн Східної Європи, а через небагато років при збереженні поточних темпів зростання буде цілком зіставимо з західноєвропейськими. Подібних результатів не вдалося досягти жодному російському сегменту фінансових послуг.
Основа поступального руху факторингу - випереджальне формування торговельної відросли: якраз підприємства торгівлі найчастіше використовують відстрочку платежу, накопичуючи великі обсяги дебіторської заборгованості, яку готові викуповувати факторингові компанії.
Разом з тим кількісний підйом не був би неможливий без тих якісних змін, які відбулися з факторингової послугою і її операторами за останні кілька років. Нині з упевненістю можна сказати, що факторингова послуга з побічного продукту банківської системи перетворилася в самостійну високотехнологічну індустрію. І, схоже, її перспективи високо оцінюються не тільки самими гравцями, але і сторонніми спостерігачами: ринок став вкрай притягальним об'єктом для залучення інвестицій і нових учасників.
Операції торгового фінансування стають все більш різноманітними. На додаток до традиційних послуг - акредитивами та гарантіями - банки пропонують Передекспортне і проектне фінансування, міжнародний факторинг. У результаті компанії-імпортери додатково збільшують обсяги зовнішньоторговельних контрактів і прискорюють розвиток бізнесу.
Розширення продуктової лінії призводить до того, що факторинг дозволяє вирішувати більш складні завдання в порівнянні з оперативним управлінням ліквідністю.
Серед нечисленних вітчизняних вчених і фахівців-практиків, постійно виступають з науковими публікаціями з питань факторингу, слід виділити К.Р. Адамову, Ю.А. Александрову, В.А. Бєлова, Б.З. Гвоздікова, Л.А. Новосьолову, С.А. Орєхова, І.Є. Покаместова, Е.А. Суханова, М.І, Трейвіш. Відзначимо серйозний внесок іноземних вчених у дослідженні проблем факторингу, виділимо праці С. Блюма, Р. Гуда, Д. Остхаймера, М. Лемуан, Ф. Селіджер, Дж. Синки, М. Форман.
У цій роботі розглядаються питання, що сприяють формуванню цілісного уявлення про факторинг, механізмах його використання, закономірності розвитку.
Мета курсової роботи висвітлити механізм здійснення факторингових операцій на основі узагальнення теоретичного і практичного матеріалу, законодавчих та нормативних документів, а також досвіду ринкових перетворень у підприємницькій діяльності.
Предметом дослідження виступають економічні та правові відносини учасників економічної діяльності, що виникають у рамках підготовки та проведення факторингових операцій, а також розвитку фактори...