Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Контрольные работы » Склад Речовини ї Хімічні системи. Розвиток біологічніх поглядів

Реферат Склад Речовини ї Хімічні системи. Розвиток біологічніх поглядів





Склад Речовини ї Хімічні системи. Розвиток біологічніх поглядів


Для визначення властівостей Речовини звітність, Встановити, з якіх ЕЛЕМЕНТІВ смороду складаються, а це пріпускає наявність точного Поняття хімічного елемента. Визначення Р. Бойл елемента як В«простого тілаВ», а тим больше Ранні СПРОБА ототожніті елєменти безпосередно Із властівостямі и якости Речовини НЕ досяжними цієї мети. Справді, ні сам Р. Бойль, ні его Прихильники НЕ малі ясного уявлення про В«Просту РечовиниВ» и того прийомів за нього по суті справи Хімічні Сполука. Так, Наприклад, залізо, мідь и Другие відомі в тій годину метали смороду розглядалі як складні тіла, а окалину, что виходе при їхньому прожарюванні, - за просте Тіло. Тепер ми знаємо, что окалина, або оксид металу, являє собою Сполука металу з кисни, тоб це складенні Тіло.

Таке помилковості уявлення Було нав'язано Вчене помилковості гіпотезою, что панувать в тій годину, відповідно до Якої складні тіла складаються з відповідного елемента й особливого В«невагомого тілаВ» - флогістону. Ця гіпотеза булу спростована відомим ФРАНЦУЗЬКИЙ хіміком Антуаном Лавуазьє (1743-1794) после Відкриття кисни ї Виявлення его роли в процесах окислюваності ї Горіння. ВІН ж перший почав СПРОБА сістематізації відкритих на тій годину хімічніх ЕЛЕМЕНТІВ, хочай при цьом відніс до них и деякі Хімічні Сполука (вапно, магнезію й ін.). А. Лавуазьє вважаєтся елементами Тільки Такі тіла, Які НЕ піддаваліся в его годину Реакції розкладання.

Поступово хімікі відкрівалі ВСІ Нові ї Нові Хімічні елєменти, опісувалі їхні Властивості ї реакційну здатність и Завдяк цьом нагромаділі Величезне емпірічній материал, якому звітність, Було привести в ПЄВНЄВ систему. Такі системи пропонуваліся різнімі Вчене, альо були й достатньо недосконалостей того, что в якості системного фактора бралися несуттєві, другорядні й даже чисто Зовнішні ознакой ЕЛЕМЕНТІВ.

Велика заслуга Д. І. Менделєєва Полягає в тому, что, відкрівші періодічній закон, ВІН заклать фундамент для побудова справді Наукової системи хімічніх знань. У якості системного фактора, або В«незмінного загально у змінюваному й частціВ», ВІН Вибравши Атомними масу, або Атомними Вагу. Відповідно до Атомної ваги ВІН розташував Хімічні елєменти в систему й показавши, что їхні Властивості перебувають у періодічній залежності від Атомної ваги. Більше того, ВІН пророкуючи Існування невідоміх ЕЛЕМЕНТІВ, залиша для них порожні кліткі у своїй табліці. Згідно ці елєменти були Відкриті хімікамі ї Властивості їх виявило такими, Які пророкуючи Д. І. Менделєєв. Завдяк цьом его періодічна система здобула ШИРОКЕ Визнання в науковому мире.

подалі Розвиток науки дозволивши уточніті, что Властивості хімічніх ЕЛЕМЕНТІВ залежався від їхнього атомного номера, обумовлення зарядом ядра. Атомна ж вага є середнім Арифметичний величин мас ізотопів, з якіх Складається елемент. Ізотопамі назіваються різновіді атомів, Які мают однаково заряд ядра, альо відрізняються по своїй масі. Тім самим булу вірішена ї проблема хімічного елемента, Що з XVIII в. Залишаюсь предметом Чисельність діскусій.

У цею годину хімічнім елементом назівають Речовини, ВСІ атоми Якого мают однаково заряд ядра, хочай ї різняться по своїй масі, внаслідок чого Атомні ваги ЕЛЕМЕНТІВ НЕ віражаються цілімі числами.

Зх позіцій атомізму вірішується такоже проблема хімічної Сполука. Що вважаті сумішшю, а що хімічною Сполука? Чі володіє така Сполука постійною або змінною Сполука? p> Ще на качану XIX в. Із ціх вопросам вінікла гостра Дискусія между відомімі ФРАНЦУЗЬКИЙ хімікамі Жозефом Прустом (1754-1826) и Клодом Бертолле (1748-1822). Пруст поважаю, что будь-яка хімічний склад винен мати Цілком Певного, незмінну Сполука, и це свое Переконаний сформулював у вігляді законом сталості Сполука. На его мнение, самє Постійна Сполука відрізняє Хімічні Сполука від сумішей. Згідно закон сталості Сполука з позіцій атомно-молекулярного навчання обгрунтував видатний англійський хімік Джон Дальтон (1766-1844). ВІН затверджував, что всяка Індивідуальна Речовини - проста або складні - Складається Із дрібніх часток - молекул, Які у свою черго утворені з атомів. Саме молекули є найменша частко, что володіють властівостямі Речовини. Наприклад, молекула Такої простої Речовини як Кисень Утворення Із двох атомів и характерізується всіма властівостямі, Які властіві Цій речовіні. Молекули складаний Речовини, або хімічніх Сполука, утворені з різніх атомів и того мают Властивості, відміннімі від властівостей складових частин. Так, Наприклад, вода Н2О являє собою Рідина, а утворена вона Із двох газів - водні ї кисни. ВАЖЛИВО підкресліті, что Яким бі способом вона або Інша хімічна Сполука НŠ​​булі б Отримані, смороду всегда будут маті ту ж саму Сполука.

Довгий годину закон сталості хімічного складу вважався абсолютною істіною, что НЕ допускає ніякіх віключень, хочай Вже К. Бертолле Вказував на Існування Сполука змінної Сполука у ФОРМІ розчінів...


сторінка 1 з 5 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Властивості s-металів та їх Сполука
  • Реферат на тему: В'язкість розчінів вісокомолекулярніх Сполука
  • Реферат на тему: Визначення Сполука купруму в довкіллі
  • Реферат на тему: Токсикологія Сполука миш'як
  • Реферат на тему: Ароматічні вуглеводні Сполука