Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Розвиток арок, Зведення и отворів в архітектурі Київської Русі течение Першої половини ХІ - середині ХVIII ст.

Реферат Розвиток арок, Зведення и отворів в архітектурі Київської Русі течение Першої половини ХІ - середині ХVIII ст.





НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ Образотворче мистецтво ТА АРХІТЕКТУРИ

Кафедра Теорії, історії архітектури та синтезу мистецтв








курсової НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

за темою:

Розвиток арок, Зведення и отворів в архітектурі Київської Русі течение Першої половини ХІ - середині ХVIII ст.

з дисципліни

«Всесвітня історія архітектури»




студентки ІІІ курсу

Із спеціальності 6.120.102 - «Архітектура будівель та споруд»

Ступніцької Ю.О.

(Науковий керівник - проф. О.І. Сєдак)






Київ - 2015


План


Вступ

Конструкція Зведення та арок в архітектурі Київської Русі

Вікна, двері та портал в культових споруд Київської Русі

Висновок

Використана література




Вступ


Архітектура Київської Русі вінікла и розвивается на теріторіях, Які були про єднанням Староруської держави Рюріковічів и малі й достатньо розвинення культуру язічніцькіх слів янських племен. Проти з Прийняття християнства Головня культурним орієнтіром Київської Русі стала Візантія, плідній зв'язок з Якою почався ще Задовго до его офіційного введення. Відтепер Візантія становится Головня імпульсом ідеологічного розвитку Суспільства.

прогресивний значення мало и том, что з Прийняття християнства з Візантії на Русь Пішов широкий потік літератури, и не лишь церковної, но и світської, історичної, художньої та філософської, у тому чіслі твори и переклади творів античних письменників.



Конструкція Зведення та арок в архітектурі Київської Русі


Монументальні Будівлі Древньої Русі, як правило, перекріваліся Зведення (староруській Термін - закомари ). Наявність дерев'яних балкових перекріттів можна пріпускаті только в Деяк палацово будівлях, например в теремах, Залишки якіх булі розкопані в смоленську и Полоцька. Стіні ціх теремів малі набагато МЕНШЕ товщина, чем стіні даже самих невеликих храмів.

Загальна схема Зведення в усіх храмах домонгольської Русі однакова. Це чітка система арок, что сполучають между собою стовпи и стіні Будівлі. У центрі храму Чотири стовпи сполучені арками. Крестчатого форма стовпів точно відбіває їх функціональне призначення - служити опорою ЧОТИРИ ПОПРУЖНА арках. Колі з Другої половини XII ст. стали й достатньо часто застосовуваті НЕ крестчатого, а квадратні в плане стовпи, п'яти ПОПРУЖНА арок спіралі Вже не так на пілястрі стовпів, а безпосередно врізалі в Самі стовпи.

У тихий випадка, коли опорні стовпи були круглими (чі многокутнімі), у верхній части смороду завершуваліся квадратних плитою, вищє за якові прідбавалі крестчатого або квадратну форму (Полоцький Спаський собор Евфросіньева монастиря, Гродненська Борисоглібська церква на Коложе ).

Арки, что сполучають стовпи в центрі храму, утворюють підкупольній квадрат, над Яким Розміщена світлова глава, тобто купол, піднятій на барабані, что має вікна. Перехід від чотірікутного простору между ПОПРУЖНА арками до кільця барабана здійсненій помощью Сферичність трікутніків - Вітрил. Гілки хрестоподібного внутрішнього простору перекріті ціліндрічнімі склепіннямі.За наявності подобной Загальної схеми в перекрітті Кутового розчленовувань існують Різні варіанти: тут могут буті поставлені бічні Світлові глави або розміщені зведення різної конструкції.

Слід Зазначити, что конструкції Завершальний частин будівель, зокрема Зведення, вівчені значний гірше, чем Нижні Частина І особливо фундаменти, оскількі будівель домонгольскої порист, что збереглі древні зведення, дуже мало. Крім того, даже у вціліліх будівлях детально вівчіті конструкцію Зведення зазвічай вдається лишь при Серйозно реставраційніх роботах.

У пам'ятках російської архітектури ПРАДАВНЯ етап - Першої половини І середини XI ст.- Арки и зведення нам відомі по трьох будівлях, что зберегліся, - Київській и новгородській Софійськім соборам и чернігівському Спасо-Преображенський собор.

Храми ЦІ багатоглаві: у київському 13 глав, у НОВГОРОДСЬКА и чернігівському - по 5. Крім того, в київському и НОВГОРОДСЬКА соборах є галереї, теж перекріті Зведення, контури усіх арокнапівціркульні. Кутові розчленовування храмів и розчленовування галерей мают Різні перекриття: або ціліндрічні, або купольні на Вітрилах, но без барабанів (например, в Київській Софії - під хорами и в Першому ярусі внутренних галерей, в чернігівському С...


сторінка 1 з 6 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Технологія зведення дерев'яних споруд на Русі з 15 - 18 ст
  • Реферат на тему: Технологія зведення будівель і споруд
  • Реферат на тему: Зведення і монтаж будівель і споруд
  • Реферат на тему: Архітектура Київської Русі
  • Реферат на тему: Літописання і література Київської Русі