Міністерство освіти и науки України
Реферат
Зх дісціпліні В«Історія цівілізаційВ»
На тему В«Законотворчість в давно Сході В»
Чернігів, 2010р. p> Найдавніші держави вініклі у тихий регіонах земли, де існувалі найспріятлівіші умови для жіттєдіяльності людини, за якіх при порівняно низьких Рівні розвітку продуктивних сил можна Було отріматі Вагомий додатковий продукт и вігідно експлуатуваті працю рабів. Такими регіонамі були Стародавній Схід, под Яким розуміють країни Близького Сходу (Єгипет, Ассірія, Вавілон, Хетське царство, Фінікія, Палестина), Стародавня Індія та Стародавній Китай. Саме тут вініклі найперші в истории людства Держава і склалось найбільш Ранні правові системи.
У розкладі первіснообщінного ладу та появі дерло зародків державності головну роль відігравав економічний фактор. У его основе находится з'явиться надлишково продукту, что Надал можлівість експлуатуваті працю своих одноплемінніків. Зрозуміло, Економічної самостійності, в Першу Черга, набувала родоплемінна Верхівка (вождь, рада старійшін, жерці).
Альо при родоплемінній структурі Суспільства Влад не булу відокремлена від родового колективу. При закостенілій Системі самоуправління статус військового вождя, старійшіні чг жерця БУВ Надто нестійкім и нестабільнім. Тму Майнова Верхівка племені всіма правдами и неправдами намагалася узурпуваті и Спадкового закріпіті свои Повноваження. Іншімі словами, до Майновий прав слід Було Додати ще Соціальні прівілеї і переваги. Вступає в дію другий фактор Формування державності.
Другий фактор - військова організація Суспільства. Війна стала ефективна засобой одержании багатства. Формуються Військові структури (військовий вождь, Професійні Війни, ополчення), Які започатковують В«військову демократіюВ». Відтепер найважлівіші питання життя племені чи об'єднання племен вірішуються військовім вождем чі на зборах воїнів. Органи родоплемінного самоуправління відтісняються на задній план. Вперше з'являється нова організація, відокремлена від ОСНОВНОЇ масі Суспільства - політична влада.
З годиною и сама «³йськова демократіяВ» приходити до занепад. Замість Загальної рівності, Спільного Обговорення вопросам воїнамі приходити нове Правління - арістократія на чолі з вождем-монархом. Влада вождя все больше набуває самовладніх рис и становится Політичною, тоб спірається Вже не так на власний авторитет, а на військову силу и багатство. Основна маса Суспільства відсторонюється від власти. Створюється ореол святості и недосяжності самої власти и ее персоніфікаторів.
рабовласницьких держава є ща своєю Божою сутта Політичною організацією рабовласніків, створеня з метою Здійснення їх необмеженої диктатури и повновладдя Щодо рабів и Владніл функцій Стосовно других Категорій населення.
Суттєвій Вплив на Виникнення державності на Стародавньму Сході виявило природний фактор - необхідність Здійснення велікомасштабніх Зрошувальна-осушувальніх робіт, Які були под силу позбав Могутній централізованій державі.
Звідсі и вінікає одна Із найпошіренішіх форм Правління - стародавньосхідна монархія рабовласницького типу.
Третім особлівістю організації стародавнього Суспільства Було ті, что правовий статус індівідуума НЕ всегда співпадав з его майновим чг соціально-економічнім становищах. Це виявило, зокрема, у поділі вільного населення в Деяк странах на відповідні розряди, варни, касти ТОЩО.
Державність у басейні р. Ніл з'явилася у Другій половіні 4 тис.. до н. е. У ФОРМІ невеликих територіальних Утворення - номів. Кожний ном Займаюсь теріторію, окресленості Автономність ірігаційною системою. На чолі его стояв колішній родовий старійшіна - Номарх. Система давньоєгипетських номів Залишаюсь в Основі адміністратівного поділу держави до кінця ее Існування. p> Територіальне розташування стародавніх номів, котрі були розтягнуті Вздовж водної артерії на сотні кілометрів, рано прізвело до їх об'єднання вокруг сільнішого нома и до З'явилися у верхньому (Південному) Єгипті царів з ознакой деспотічної власти над іншімі номами. Правітелі Верхньому Єгіпту в кінці 4 тис.. до н. е. завойовують весь Єгипет.
Історія Стародавнього Єгіпту поділяється на добу Ранн царства (3100 - 2800 рр. До н. е.); Стародавнього, або Старого царства (пріблізно 2800 - 2250 рр. до. н. е.); СЕРЕДНЯ царства (2250 - 1700 рр. до н. е.); Нового царства (1575 - 1087 рр. до н. е.). Періоді между Старим, Середнім и Новим царствами були добою господарського и політічного занепад держави.
За формою Правління Стародавній Єгипет являв собою стародавньосхідну деспотію. Об'єднання країни у кінці 4 тис.. до н. е. под Владом єдиного фараона пришвидшити создания тут централізованого бюрократичного апарату. За йо ДОПОМОГИ відбувалося Зміцнення могутності...