ВСТУП
Щоб визначити пріоритети державної політики розвитку автодорожньої галузі, Комітетом автомобільних доріг Міністерства транспорту і комунікацій була розроблена «Державна програма розвитку автодорожньої галузі Республіки Казахстан», затверджена Указом Президента Республіки Казахстан від 28 листопада 2001 року, № 730.
Підставою для розробки Програми послужило Постанова Уряду Республіки Казахстан від 29 травня 2001 року № 726 «Про Концепцію розвитку автодорожньої галузі Республіки Казахстан на 2001-2008 роки». Розробив Комітет автомобільних доріг Міністерства транспорту і комунікацій Республіки Казахстан. Метою Програми є визначення пріоритетів державної політики розвитку автодорожньої галузі Казахстану на період до 2005 року. Виходячи з поставленої мети, були поставлені наступні завдання:
визначення основних маршрутів і обсягів робіт з модернізації автомобільних доріг загального користування міжнародного та республіканського значення (далі - автодороги міжнародного та республіканського значення);
вдосконалення систем управління та фінансування автомобільних доріг та підвищення ефективності використання виділених ресурсів;
виконання комплексу заходів щодо впровадження прогресивних технологій, підвищення безпеки руху, рівня придорожнього автосервісу, охорони навколишнього середовища;
вдосконалення нормативної правової бази функціонування автодорожньої галузі.
У Програмі вказані такі основні напрями її реалізації:
- реабілітація зруйнованих ділянок доріг на вантажонапружених напрямках, реконструкція аварійних мостів, будівництво окремих ділянок доріг на транзитних напрямках;
збільшення обсягів робіт по попереджувальному поточного ремонту доріг, а також літньо-зимового утримання;
координація розвитку мережі автомобільних доріг загального користування з місцевими виконавчими органами;
більш ефективне витрачання коштів на основі підвищення рівня діагностики стану доріг, вдосконалення ціноутворення, конкурсного розміщення замовлень на дорожні роботи;
впровадження прогресивних технологій, матеріалів і механізмів при будівництві, ремонті та утриманні автомобільних доріг;
вдосконалення системи контролю якості ремонтно-будівельних робіт;
вдосконалення відповідно до світової практики нормативної правової бази функціонування автодорожньої галузі республіки.
1. Техніко-економічне обгрунтування целесобразность будівництва автомобільних доріг
1.1 Економічна характеристика району
За своєю спрямованістю область є індустріально-аграрною, 23,8% валового випуску припадає на промисловість, 20,2% - сільське господарство, 16,6% - транспорт і зв'язок, 6,5% - будівництво 9,2% -торгівля, 23,7% - інші галузі. У 7 сільських районах області переважає аграрний сектор, в інших трьох розвинена промисловість, завдяки наявності великих гірничо-рудних комплексів. Значний внесок у розвиток промисловості області вноситься підприємствами обласного центру - міста Тараз.
Жамбилська область є унікальною базою фосфоритової і плавікошпатового сировини. На її території зосереджені 71,9% балансових запасів фосфоритів республіки, 68% плавикового шпату, 8,8% золота, 3% міді, 0,7% урану. Область багата кольоровими металами, баритом, вугіллям, облицювальними, виробними і технічними камінням, будівельними матеріалами. У межах Шу-Сарисуской западини розвідано декілька родовищ природного газу. З початку розробки Амангельдінского газового родовища пробурено 18 свердловин, з добовою подачею блакитного палива до 820 тис.куб.метров. Завершується будівництво мінізаводу з переробки газового конденсату. Населення області забезпечується власним газом.
Перспективні родовища свинцево-цинкової мінералізації виявлені в Шу-Ілійськом регіоні. Здійснюється видобуток мідної руди на Шатиркульском родовищі поліметалів Шуський район. Область займає 3 місце в республіці за кількістю розвіданих запасів підземних вод. Виявлено 40 родовищ із затвердженими експлуатаційними запасами 4520,94 тис.м3/сут. Промисловий інтерес представляють родовища солі в Сарисуський район. Запаси кормової та технічної солі складають 10 млн.тн. При обробці солі шляхом промивання водою можна отримати харчову сіль, що не вимагає збагачення йодом і відповідну вимогам ГОСТу. У межах Жамбилська області розвідано 2 родовища лікувальних мінеральних вод: Меркенского, до затверджених запасами 0,518 тис.куб. метрів на добу, і Узинбулак-Арасан; встановлено більше десятка проявів і ділянок підземних вод за хімічним складом, близьких до мінеральних.
<...