Федеральне агентство з освіти
Рязанський державний радіотехнічний університет
Кафедра ІІБМТ
Курсова робота з дисципліни:
«Мікропроцесори і мікро-ЕОМ у медико-біологічних і медичних системах»
на тему:
«Електрокардіомонітор. Підсистема фільтрації на основі рекурсивного цифрового фільтра »
Виконав: ст. гр. 456
Клюєв І.П.
Перевірив:
Виноградов А.Л
Рязань 2007
Зміст
Введення
Електрокардіографія
Теоретична частина
Структурна схема
Функціональна схема
Принципова схема
Алгоритм роботи
Програма на Асемблері
Програмування мікроконтролера
Налагодження системи в цілому
Висновок
Список літератури
Введення
Мікропроцесор (МП) відіграє таку ж роль в обчислювальній техніці, як і центральний процесор ЕОМ. Висока серійність і надійність МП при малих габаритних розмірах і низької вартості апаратури, розробленої на їх основі, робить можливим їх широке поширення в медичних приладах і системах.
На основі МП можуть бути побудовані обчислювальні та керуючі пристрої, що дозволяють автоматизувати практично всі процеси в медицині: прийом хворого на облік в поліклініці і виділення місця в лікарні; ведення історії хвороби; обробка даних огляду і опитування хворого; проведення функціональної діагностики та клініко-лабораторного аналізу; контроль за станом хворих та їх лікуванням.
Серед численних застосувань МП в медичних приладах і системах можна виділити два основних напрямки, що опинилися найбільш плідними.
Перший напрямок полягає в удосконаленні медичних діагностичних приладів з метою зменшення обсягу рутинних операцій і спрощення взаємодії з приладом некваліфікованого персоналу. Для цього в приладах автоматизується функції управління, поліпшується форми подання вихідних даних за рахунок застосування відображення тексту і графіків на дисплеї приладу, здійснюється контроль коректності введення даних і забезпечується самоконтроль несправностей. Цей напрямок торкнулося практично всі види медичних діагностичних приладів.
Другий напрямок пов'язаний з автоматизацією збору, обробки, передачі та аналізу біологічних сигналів. Автоматичний аналіз біологічних сигналів знаходить застосування в клінічній медицині для функціональної діагностики та автоматизованого спостереження за хворими, профілактичній медицині при профоглядах і масових обстеженнях населення, авіакосмічній та спортивній медицині для контролю стану людина, що знаходиться в екстремальних умовах, і т. П.
Застосування МП дозволило вирішити одночасно завдання обробки біосигналів та взаємодії персоналу з системою. У зв'язку з важливістю контролю стану серцевої діяльності найбільше часто використовується автоматичний аналіз біопотенціал серця в реальному масштабі часу. Для цих цілей розробляються спеціальні прилади - кардіомонітори.
Електрокардіографія
Електрокардіографія - це запис електричних сигналів, що генеруються при роботі серця.
Сигнал ЕКГ знімається з шкірних покривів за допомогою електродів, розташовуваних у певних точках. Крива ЕКГ має характерну форму, піки та інтервали між піками позначаються латинськими буквами Р, Q, R, S, Т і U (рис. 1).
Пристрій недорогого ЕКГ-монітора передбачається використовувати спільно з персональним комп'ютером.
Вхідні ланцюги апарату ЕКГ повинні посилювати досить слабкий сигнал в діапазоні напруг 0,5-5 мВ в поєднанні з постійною складовою величиною до ± 300 мВ, яка виникає при контакті електрода з шкірою (до російськомовної літератури це явище називається шкірно-гальванічної реакцією, КГР), плюс синфазна складова величиною до 1,5 В між електродами і загальним (земляним) проводом. Смуга частот, що підлягає обробці та аналізу, становить, залежно від виду дослідження, від 0,5 Гц до 50 Гц (в пристроях моніторингу при інтенсивній терапії), і до 1 кГц при дослідженні водіїв серцевого ритму (пейсмейкерів). Стандартний клінічний апарат ЕКГ працює з смугою частот 0,05-100 Гц.
На сигнали ЕКГ можуть накладатися різного роду шуми і перешкоди. Основні джерела шумів і пе...