Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Державний лад Московської Русі в XIV-XVII ст.

Реферат Державний лад Московської Русі в XIV-XVII ст.





Державний лад Московської Русі в XIV-XVII ст.


План

1. Формування централізованого російської держави. Об'єднавча політика московських князів

2. Пам'ятники права Московської Русі

3. Судебник Івана IV (царський) 1550 Соборний Покладання 1649 р.

4. Державний устрій Московської Русі

5. Реформи місцевого управління

6. Військове управління й організація війська


В 

1. Формування централізованого російської держави. Об'єднавча політика московських князів


Як вважав М.Ф. Владимирський-Буданов, в XIII в. на сході Європи здійснилося два важливих події, які відіграли величезну роль у долях жили на цій території народів і багато в чому змінили природний хід розвитку російської державного права. Перше - це нашестя монголо-татарських орд зі сходу і друге - це посилене рух із заходу Німецького ордена. Значною мірою під впливом цих подій і їх наслідків з колишніх російських земель утворилися два великі держави: Московське і Литовське.

Спочатку кілька слів про Литовській державі, яке виникло на землях Західної Русі в умовах почався посиленого руху на схід німецьких лицарів. Поява німців у Прибалтиці було пов'язано з давнім суперництвом литовських і слов'янських князів. Спочатку полоцькі князі попросили у німців допомоги в боротьбі з литовцями, і ті створили на Західній Двіні в 1201 р. Орден мечоносців. Потім, в 1225 мазовецький (польський) князь Конрад викликав для такої ж мети Тевтонський (Німецька) орден, який завершив хрестові походи в 11алестіну, який влаштувався на землях прусів. Необхідність організувати протидію ордену змусила литовських князів припинити міжусобні чвари і об'єднатися в одне держава, яка в свою чергу стало просуватися на схід, на російські землі, ослаблені монголо-татарською навалою. Вже до середини XIII в. литовські князі опанували всією Полоцької землею і змінили Рюриковичів, а в початку XIV в. (При Гедимине, родоначальника нової династії) вони прибрали до своїх рук Волинську та Київську землі. Альгірдас Гедимінович (Ольгерд) (1345-1377) завершив об'єднання під своєю владою інших західних руських земель.

Для східних руських земель литовське держава перетворилася на свого роду бастіон, стримував територіальні зазіхання Німецького ордена. Вже Ольгерд здобув кілька блискучих перемог над ним, а в 1410 р. за його сина Вітовта об'єднані слов'яно-литовські війська завдали ордену остаточну поразку в Грюнвальдській битві. Після неї орден перетворився на васала Полину, а його володіння увійшли до складу герцогства Пруссії. Литва ж, не піддавшись онімечченню, багато в чому, проте, долучилася до католицького світу Заходу: вищі її шари прийняли католицтво, а середній міський клас засвоїв німецьке (Магдебурзьке) право. Надалі через кілька уній (головним чином через Люблінську унію 1569 р.) Литва об'єдналася з Польщею в єдину польсько-литовську державу, яке стало на довгі десятиліття головним суперником Москви на її західних кордонах. p> Що ж стосується ордена мечоносців, який досить активно діяв у північних російських землях, його претензії на ці землі були зупинені зусиллями Олександра Невського, який здобув блискучу перемогу над німцями в битві на Чудському озері.

Однак для майбутнього Московської держави набагато більше значення мали події на сході Русі. У XIII в. Азія викинула в Європу народонаселення цілої країни, один з головних ударів якого взяли на себе російські князівства. У 1223 р. всі південноруські князі були розбиті монголо-татарами на річці Калці; у 1237 р. була спустошена рязанська земля; в 1238 р. - Суздальська і почасти Новгородська; в 1239 р. - Чернігівська; в 1240 р. - Київська, Волинська та Галицька. Безпосередньому навалі НЕ піддалися тільки 4 північноруських землі: Полоцька, Смоленська, Псковська і почасти Новгородська.

Нашестя монголо-татар і встановилися відносини російських земель з монголо-татарами (так зване В«ярмоВ») підірвали економіку російської держави: різко скоротилася чисельність населення, особливо В«кращогоВ», міського, були розорені і занепали багато російські міста. Ще більш шкідливим був його вплив на психологію людей, засвоїли новий стиль мислення, в основі якого лежало рабське підпорядкування можновладцям. Багато в чому завдяки цій обставині стало можливим закріпачення раніше вільних верств населення і надання новому Московському державі деяких рис азіатського ладу. p> На роль об'єднувача східних руських земель в єдину державу в XIV-XV ст. висунулося Московське князівство. Своє самостійне існування воно почало з другої половини XIII в., після того, як великий князь Володимирський Олександр Невський посадив на Москві свого молодшого сина Данила. Його сини й онуки, розумні, талановиті політики, не цуралися ніякими засобами для досягнення своїх цілей: хитрість, підступність, лестощі, гроші були в їх арсеналі. На Протягом XIV в. слабкий наділ спад...


сторінка 1 з 10 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Князі XIII століття в боротьбі з монголо-татарами
  • Реферат на тему: Об'єднання російських земель та освіта Московської держави (ХІІІ-ХVI ст ...
  • Реферат на тему: Нашестя монголо-татар на Київську Русь XIII століття
  • Реферат на тему: Створення Київської Русі, положення білоруських земель у складі давньоруськ ...
  • Реферат на тему: Монголо-татарська навала, суть ординського іга і його вплив на долю Русі