Білоруський Державний Університет 
  Юридичний факультет 
              Кафедра політології 
 
 Реферат 
 На тему 
   В«Адміністративна процедура реєстрації релігійних організацій В» 
                     В В В В В В В В В В  
 
  
  Мінськ 
  2004 
 
Зміст
    
  1.1   Вступ:  
				
				
				
				
			  Релігія в Республіці Білорусь. Релігійна та етно-конфесійна ситуація в Республіці Білорусь на сучасному етапі. Нові релігійні організації на території Республіці Білорусь. Діструктівние релігійні організації. br/>В В  
  1.2 Нормативні основи адміністративної процедури реєстрації релігійних організацій в Республіці Білорусь:  
  Конституція Республіки Білорусь. Закони Республіки Білорусь. Нормативні акти президента Республіки Білорусь. Нормативні постанови Ради Міністрів. Нормативні акти республіканських органів. Нормативні акти місцевих органів. 
      1.3   Аналіз адміністративної процедури реєстрації релігійних організацій у Республіці Білорусь:  
  Правовий статус релігійних організацій в РБ .  Неопходімие умови реєстрації. p> Релігійні організації із зарубіжними центрами . Діяльність републіканскіх і місцевих органів з реєстрації релігійних організацій. Акти спеціалізованих органів державного управління . Адміністративна процедура реєстрації релігійних організацій як політичний процес. 
     1.4 Порівняльний аналіз адміністративної процедури реєстрації релігійних організацій в Україні та в Російській Федерації: 
  Законодавчі основи реєстрації релігійних організацій. Особливості адміністративної процедури реєстрації релігійних організацій в Російській Федерації .. 
    1.5   Висновок:  
  Рекомендації з оптімалізаціі адміністративної процедури реєстрації релігійних організацій. в Республіці Білорусь. Проблемні питання адміністративної процедури реєстрації релігійних організацій. в Республіці Білорусь Можливості застосування зарубіжного досвіду в Республіці Білорусь. 
   Список літератури  
ВСТУП
 
 
 У силу свого геополітичного положення Білорусь всю свою історію стояла на стику двох світів, двох культур та ідеологій, була своєрідною зоною взаємодії православно-візантійської та католицько-романської цивілізацій. Це визначило її унікальне культурне та історичне становище в Європі. Синкретична, переважно православно-католицька культура народу Білорусі збагачувалася досягненнями інших культур, освоюючи насамперед ті цінності, які могли адаптуватися на місцевому грунті. Значна роль у розвитку загальної культури народу Білорусі належить представникам традиційних релігій. 
 Взаємини двох основних релігій Білорусі - православ'я і католицизму носили, як правило, толерантний характер. Православний народ Білорусі до Брестської церковної унії 1596 р. становив домінуюче конфесійне більшість і значно переважав за чисельністю над місцевими католиками, іудеями, мусульманами, протестантами. У 17-19 ст. православні насильно переводилися в уніатство, в чому сприйняло православні традиції, церковні ритуали і використовує у культовій практиці церковно-слов'янська і живу народну мову. В кінці 18 в. уніати становили до 70% всіх жителів Білорусі, католики - близько 15%, православні - 6%, іудеї - 7%, протестанти та інші - близько 2%. 
 У 1839 р. унія на землях Білорусі (також Литви і більшої частини України) була ліквідована, а уніатська церква приєднана до російської православної церкви. Православне населення в Білорусі знову стало чисельно домінуючим (більше 66% на початок 20 ст.). 
 За останнє десятиліття (1980-1999 рр..) Релігійно-етнічна самосвідомість народу Білорусі значно зросла, а конфесійний чинник став грати помітну роль у суспільно-політичному житті суспільства. Цьому сприяла насамперед демократизація суспільного життя. У релігії стали бачити гарантію стабільності, порядку, непорушності духовних засад суспільства, відродження національних традицій народу. 
 Релігійна діяльність всіх конфесій в Білорусі особливо активізувалася з кінця 1980-х рр.. Про це свідчать соціологічні дослідження. Так, в 1989 р. На числу атеїстів відносили себе 65% опитаних, у 1994 р. їх налічувалося тільки 32% (тобто на 30% менше). Значно збільшилася кількість віруючих - з 22% до 43,4% в 1994 р. При цьому релігійність серед жінок була вище, ніж серед чоловіків (54,6% проти 33,3%). Серед старших вікових груп частка віруючих серед жінок була в 1,5-2 рази вище, ніж серед чоловіків. Серед молоді схильність до релігії розподілилася між статями фактично рівномірно. Дослідження на початку 1990-х рр.. показали, що с...