ГОУ ВПО
Нижегородська державна медична академія
Федерального агентства з охорони здоров'я і соціальному розвитку
Кафедра охорони здоров'я та організації охорони здоров'я
В В В В В В
Контрольна робота
В
з правознавства
На тему: Угоди в цивільному праві.
В В В В В В В
Виконала:
студентка 5 курсу
групи 51 В«З.В»
фармацевтичного факультету
заочного відділення
Яковлєва Олена
Валеріївна
В В В В В В
Нижній Новгород
2010 р .
ПЛАН
ВСТУП
1. ПОНЯТТЯ УГОДИ. ВИДИ УГОД
2. УМОВИ ДІЙСНОСТІ УГОДИ
3. Неправильна угода
ВИСНОВОК
Список використаних джерел
В В
ВСТУП
В
Цивільне право - це система норм права, що регулює суспільні відносини у галузі цивільного обороту.
допомогою угод здійснюється нормативний процес майнових відносин у суспільстві: громадяни користуються послугами підприємств побутового обслуговування, роздрібної торгівлі, транспорту, зв'язку, розпоряджаються належним їм майном. Різні організації вступають у взаємовідносини, пов'язані з поставкою товарів, будівництвом, перевезенням вантажів, закупівлями необхідних матеріалів і т.п. Громадяни та юридичні особи здійснюють при цьому найрізноманітніші дії, в результаті яких виникають, змінюються і припиняються права та обов'язки. p> Цивільне право служить регламентації товарно-грошових та інших відносин, учасники яких виступають рівними, самостійними і незалежними один від одного. Головним юридичним засобом зав'язки і визначення змісту відносин між вищевказаними суб'єктами є угоди. Актуальність в тому, що саме угоди - то правовий засіб, за допомогою якого соціально та економічно рівноправні і самостійні суб'єкти встановлюють свої права та обов'язки, тобто юридичні межі свободи поведінки. p> Угоди грають в суспільному житті багатогранну роль. Тому в цивільному праві діє принцип допустимості - дійсності будь-яких угод, не заборонених законом, тобто спрацьовує принцип свободи угод.
Мета роботи - дати поняття угоди, показати її значення на сучасному етапі розвитку нашої країни, розглянути види угод і їх повноваження, а також розглянути підстави оспорімості угод.
1. Поняття та види правочинів
В
Угодами визнаються дії громадян і юридичних осіб, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 153 ЦК).
З наведеного визначення та інших норм Цивільного кодексу випливає, що угода - це вольова правомірна юридична дія суб'єкта (учасника) цивільних правовідносин.
Угода спрямована на досягнення певної правової мети, що полягає у встановленні, зміні чи припинення цивільних прав та обов'язків. Воля особи досягти цієї мети стає доступною сприйняттю іншими учасниками цивільних правовідносин у результаті виявлення особою своєї волі зовні, тобто волевиявлення. Саме по собі наявність у особи якого наміри не може породити юридичні наслідки доти, поки воно не виражено зовні. p> Залежно від числа осіб, волевиявлення яких необхідно для здійснення угоди (у законі вони називаються сторонами угоди), угоди можуть бути односторонніми або двох- або багатосторонніми (ст. 154 ЦК). Дво-або багатосторонні угоди називаються договорами. Для вчинення односторонньої угоди необхідно і достатньо вираження волі однієї сторони - наприклад, видача доручення, відмова від спадщини, складання заповіту, публічне оголошення конкурсу та ін Зазвичай одностороння угода створює обов'язки лише для особи, яка вчинила її. Обов'язки для інших осіб вона може створювати лише у випадках, встановлених законом або за домовленістю з цими особами (ст. 155 ЦК). p> Однак найбільш поширеними є двох- і багатосторонні угоди (договори) - купівля-продаж, оренда, страхування, підряд, спільна діяльність тощо Для вчинення таких правочинів необхідно узгодження волі двох або більше сторін.
Залежно від того, який вплив надає підстава угоди (тобто типова для угоди даного виду правова мета) на її дійсність, угоди поділяються на каузальні і абстрактні i>.
У каузальною угоді її підставу виявляється з змісту правочину або її типу (купівля-продаж, міна, дарування тощо), і відсутність підстави або вади в ньому можуть спричинити недійсність угоди. Більшість здійснюваних у цивільному обороті угод є каузальними. p> У абстрактної угоді основу відірване від її змісту (абстраговано від нього, звідси і назва - абстрактна угода). Тому пороки в підставі абстрактної угоди самі по собі не можуть спричинити її недійсність, якщо дотримані встановлені законом вимоги...