Московський державний університет імені Ломоносова.
Російська і американська кіноверсії роману "Анна Кареніна"
Зміст
Російська і американська кіноверсії роману "Анна Кареніна". 1
Зміст. 2
ВСТУП. 3
Анна Кареніна в романі Толстого .. 6
1. Історія Анни Кареніної в кінематографі. 9
1.1 Перші екранізації. 10
1.2 Російська екранізація 1967 року. 12
1.3 Американська екранізація 1997 року. 14
2. Сучасне сприйняття В«Анни КареніноїВ». 16
2.1 Резонанс, викликаний американською версією В«Анни Кареніної В». 18
Висновок. 21
ВСТУП
Сьогодні, як втім, і завжди виникає безліч суперечок про нерозуміння американцями (втім, не тільки ними) російської культури, традицій та історії. Важко, звичайно, говорити і про те, що ми завжди показуємо американців коректно. Однак, мова в даній роботі піде більшою мірою про американцях, тому на них і зупинимося. p> Всі ми чудово знаємо, що, судячи з шедеврам американського кінематографа (у тому числі і сучасного) В«американці думають, що Росія - це десь між Туреччиною і Північним полюсом. Росія, по думку американців, це не тільки неодмінні ведмеді, нескінченні снігу, безкраї степи, мужики з бородами, як у Leo Толстого і пристрасті, киплячі, як чай у самоварі. Це ще й відверто семітські чоловіки, складові колір російського дворянства, постійно рефлексують і терплять невдачі в особистому житті. Це комуністи в червоних сорочках (інакше ніхто не зрозуміє, що вони комуністи) В»[1]
Підтверджень цьому безліч. В якості найбільш яскравого приклад можна навести всім відомого російського космонавта з В«АрмагедонуВ», бігає по космічному кораблю у вушанці і усуває несправності цього самого корабля за допомогою старого доброго російського методу (взяти ломик потужніший і вдарити ним посильніше). Навіть недавно вийшов у прокат фільм В«К-19В» про радянської військової підводному човні, який знятий таки вельми пристойно і досить реалістично (з точки зору необізнаного в таємниці організації роботи на такому серйозному об'єкті як радянська підводний човен), залишає після себе легкий присмак якогось В«відносини зверхньоВ».
Ставлення до нас американців обговорюється не перший десяток років і різними людьми трактується по-своєму. Можна до безкінечності обговорювати це питання, однак, назріла й інша, не менш цікава і животрепетна тема, активно обговорювана усіма відомими людству засобами масової інформації.
В останні роки з'явилося кілька фільмів, знятих у Голлівуді за творами російських класиків. Аналогічні картини були присутні і в історії вітчизняного кінематографа. p> Цілком обгрунтованим є інтерес критиків до картин подібного роду, оскільки вони дають нам можливість досить детально оцінити і порівняти ставлення різних культур до розуміння однієї і тієї ж проблеми.
Одним з найяскравіших прикладів є художній фільм, що вийшов в прокат в 1997 році. Фільм знятий за відомим всім романом Льва Толстого В«Анна КаренінаВ». p> У даній роботі автором була зроблена спроба порівняння американської версії кінофільму з радянською екранізацією, що вийшла в 1967 році, вдавшись при цьому до допомоги критичних статей.
Ганна Кареніна в романі Толстого
130 років тому, прочитавши трактат Олександра Дюма-сина В«Чоловік - жінкаВ», Лев Толстой задумав роман В«Анна КаренінаВ». p> 70-ті роки ХIХ століття відзначені в Росії загостренням В«жіночого питанняВ»: відкриваються перші вищі жіночі курси при університетах, готується реформа законодавства про розлучення, майже неможливому доти. Всі ці прикмети часу прямо чи опосередковано відображаються в романі Толстого, але все ж погляд письменника спрямований в самий корінь проблеми: найперша свобода жінки - свобода в любові, чи можлива вона і які її наслідки. p> З товстої і вульгарною Тетяни Ставровіч з низьким чолом і маленькими азіатськими оченятами в перших варіантах роману героїня перетворюється на Ганну Кареніну, якою ми її знаємо: у досконале з'єднання іноді взаємовиключних якостей. Ганна витончена і природна, енергійна і граціозна, пристрасно і розумна, щира і тактовна, сильна і вразлива, сердечна і жорстока. Ганна - це уособлення жіночності, Анна вийшла саме класичної трагічної героїнею.
Гріх Ганни незаперечний; це, перш за все страждання її сина: адже саме дитина у шлюбі - та єдина душа і плоть подружжя, яку не можна рвати на частини. Але це провина саме фатальна, вина без вини, бо союз Анни з Кареніним по суті був без любові, а потреба любові - головне і незламне властивість жіночої природи. І Анна упирається в своєму виборі, спочатку стихійно, потім свідомо, викликаючи на боротьбу весь світ, поки у неї є внутрішня опора - Любов Вронського. Але не її вина, що о...
