ресурсозалежний І ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК: НА ПРИКЛАДІ РОСІЇ
В В
1. Введення
В
Як відомо, експорт природних ресурсів перевищує в Росії 10% ВВП, що забезпечує значне позитивне сальдо поточного рахунку. Ставлення до цього факту в російському суспільстві двоїсте. З одного боку, очевидне відчуття провини перед майбутніми поколіннями за видаткові невідтворювані ресурси, з іншого боку, для нині діючого покоління багатство природних ресурсів представляється суттєвою конкурентною перевагою, відмовлятися від якого йому представляється нераціональним. Багато уваги приділяється монетарної стерилізації, яка здається необхідною в зв'язку із зростанням номінального чистого експорту Але навіть у професійному середовищі російських економістів практично не обговорюється питання про те, що і для поточного покоління багатство природних ресурсів може виявитися зовсім не перевагою, а чинником, що уповільнює економічний розвиток. Недостатнє увага, що приділяється в Росії проблемі впливу ресурсозалежний на економічний розвиток тим більше дивно, що воно різко контрастує з різко зрослим інтересом до цієї проблеми в світі.
Ще в 1950-х роках, в період становлення економіки розвитку як наукової дисципліни (наприклад, Prebisch, 1950, Hirschman, 1958), з'явилася здавалася парадоксальною гіпотеза про те, що багатство природних ресурсів уповільнює розвиток. Ця гіпотеза, відома зараз як В«прокляття природних ресурсів В»(resource curse) стала предметом особливої вЂ‹вЂ‹уваги економістів після публікацій Сакса і Варнера (Sachs, Warner, 1995, 1997, 2001), в яких економетричні, при наявності значного числа контролюючих змінних, встановлена ​​негативна статистична залежність між багатством природних ресурсів [1] і темпом економічного зростання. Подальше емпіричне дослідження проблеми В«прокляття природних ресурсів В»проводилося в роботах Leite, Weidmann, 1999, Isham et al., 2003, Sala-i-Martin, Subramanian, 2003, Mehlum et al., 2005.
Крім економетричного аналізу, який проводиться за порівняно великим вибірках країн, в літературі можна знайти багато конкретних прикладів уповільненого розвитку ресурсозалежний країн. Наприклад, в країнах ОПЕК, в середньому, ВНП на душу населення в період 1965-1988 рр.. убував на 1,3% на рік, тоді як у середньому по всім країнам з низьким і середнім доходами - зростав на 2,2% (Gylfason, 2001). Серед країн ОПЕК вражаючим прикладом є Нігерія, де в період 1965-2000 рр.. нафтові доходи на душу населення збільшилися з 33 доларів до 245 доларів (у порівнянних цінах), тоді як ВВП на душу населення залишився на колишньому рівні 325 доларів (у тих ж цінах). При цьому в 1970-2000 рр.. частка бідних у населенні Нігерії (по критерієм Лушев доходу менше 1 дол в день) зросла з 36 до 70%. (Sala-i-Martin, Subramanian, 2003). У той же час є чимало прикладів країн, наділених природними ресурсами, але уникли або избавившихся від ресурсозале...