Реферат
Основні проблеми пакистано-афганських відносин після терактів 11 вересня 2001
У Свого часу Рух талібів (ДП) в Афганістані було створено за активної участь пакистанської розвідки (ISI), при цьому Ісламабад сподівався, що з приходом ДТ до влади він отримає контроль над політикою Кабула. Як показав час, надії пакистанських військових і політичних кіл не виправдалися. Після терактів у США 11 вересня 2001 р. Військовий режим П.Мушаррафа стояв перед вибором: підтримати антитерористичну кампанію і піти проти поширених в країні настроїв чи піддатися ще великим санкціям з боку міжнародного співтовариства. Керівництво країни, зробивши вибір на користь участі в міжнародній антитерористичній коаліції, прийняло рішення, що стало поворотним в політиці Пакистану. В умовах глибокої соціально-економічної кризи, залежності країни від іноземних кредитів, політичної нестабільності перед Пакистаном гостро стояла необхідність виходу з міжнародної ізоляції, скасування санкцій, накладених США і низкою інших країн після випробування ядерної зброї в 1998 році. Ситуація погіршувалася і більш ніж півстолітнім протистоянням з Індією через приналежність штату Джамму і Кашмір. При цьому Індія в цей період всіляко розширювала контакти з зовнішнім світом, посилюючи свою міць. Крім того, участь Пакистану у міжнародній антитерористичної коаліції і нормалізація відносин з провідними світовими державами (насамперед США) відкривали можливість легітимізації що прийшов до влади в 1999 р. У результаті військового перевороту режиму генерала Первеза Мушаррафа. p> У змінених внутріафганскіх і міжнародних умовах перед Ісламабадом встала завдання відновлення своїх позицій в Афганістані. При цьому на зацікавленість Ісламабаду в близьких відносинах з Афганістаном впливають кілька основних факторів.
Фактор етнічної спорідненості. У Афганістані кількість пуштунів становить приблизно 14 млн. чол., в той час як в Пакистані воно перевищує 20 млн. человек1. У зв'язку з тим, що проблема пакистано-афганського кордону остаточно не врегульована, а пуштуни виявилися розосереджені в двох державах, в Пакистані час від часу посилюються прагнення до створення В«Великого ПуштуністанаВ». У цих умовах перед Ісламабадом виникає необхідність не тільки чіткого контролю над ситуацією безпосередньо в Пакистані, але і запобігання можливої політики Кабула, спрямованої на возз'єднання пуштунського народу чи набуття незалежності пакистанськими пуштунами. Фактор В«пуштунського спорідненостіВ» останнім час визначає риторику офіційних пакистанських кіл щодо того, що Пакистану повинні належати особливі позиції в Афганістані. Пакистан постійно підкреслює необхідність розширення представництва пуштунів в нових владних структурах Афганістану, заявляючи навіть про можливість залучення В«Помірних талібівВ» до керівництва державою з метою дотримання етнічного балансу в уряді. ...