Міністерство освіти і науки РФ 
  Федеральне агентство з освіти 
  Ростовський Державний Економічний Університет «вНХВ» 
             Курсова робота 
  На тему: Громадські блага 
            р. Ростов-на-Дону 2010 
   Зміст  
  
  ВСТУП 
  ГЛАВА I. Громадські блага з позиції економічних відносин 
				
				
				
				
			  1.1 Економічні відносини в інституційній та еволюційної теоріях 
  1.2 Властивості і класифікація суспільних благ 
  1.3 Специфіка виробництва суспільних благ 
  ГЛАВА II. ЕКОНОМІЧНІ ІНТЕРЕСИ І ПРОТИРІЧЧЯ У виробництво суспільних благ 
  2.1 Національні та приватні інтереси в економічних відносинах з виробництва суспільних благ 
  2.2 Бюджетні протиріччя в економічних відносинах з виробництва суспільних благ 
  2.3 Шляхи підвищення ефективності виробництва суспільних благ 
  ВИСНОВОК 
  БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК 
   Введення  
   Динаміка виробництва суспільних благ у сучасних умовах розвитку світового співтовариства і Росії, як значною і невід'ємною його частини, набуває особливе не тільки економічне, а й політичне, соціальне значення. Посилення загальної інтеграції, взаємозалежності на всіх рівнях: світовому, регіональному та індивідуальному проявляє нові суспільні потреби і, як наслідок, проблеми, протиріччя, у вирішенні яких визначальна роль відводиться сфері виробництва суспільних благ. У сучасній Росії проблема розвитку досліджуваних економічних відносин загострюється, насамперед, за двома причин. По-перше, Росія, як держава глобального масштабу, має багатоаспектні інтереси і об'єктивно не може самоусунутися від вирішення міждержавних світових суспільних проблем. По-друге, трансформації економічних відносин в російській економіці істотно змінили не тільки механізми та обсяги виробництва і розподілу, суспільних благ, а й наповнили новим змістом базові економічні категорії. Саме тому перша частина роботи присвячена розкриттю теоретичної основи категорії суспільних благ у взаємозв'язку з динамікою розвитку економічних відносин, держави та методології економічної теорії. Закономірне послаблення ролі держави в результаті реформ, особливо в частині виробництва соціально значущих суспільних благ: охорони здоров'я, освіти, науки неоднозначно сприймається членами російського суспільства; часто назрілі проблеми розкриваються у вигляді відкритих конфліктів між суспільством і владою, яка покликана захищати його інтереси. В цілому повільне просування реформ та їх слабка ефективність визначається природою інституційних змін, коли опір їм з боку різних верств суспільства зростає, то граничний ефект знижується. Зауважимо також, що подальша динаміка економічних відносин у системі відтворення суспільних благ вже не визначається специфікою переходу від планової до ринкової е...