Введення 
   До теперішнього часу класифікація способів обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції є об'єктом дискусії. У галузевих положеннях та інструкціях з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції можна виділити два основні методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції - позамовний і попередільний. В економічній літературі є й інші варіанти - автори робіт додають або комбінують різні методи. Зокрема, попередільний і попроцессний способи вважаються синонімами, а самостійними способами калькулювання собівартості. 
  Однак такі методи обліку, як облік за нормативної собівартості (стандарт-кост) або облік за неповної собівартості (Директ-костинг), не є альтернативними для позамовного і попередельного способів - кожен з них служить самостійної характеристикою процесу калькулювання, що дає можливість застосування на практиці одного з таких комбінацій: 
  В· позамовному калькулювання повної фактичної собівартості продукції; 
  В· позамовному калькулювання повної нормативної собівартості продукції (стандарт-кост); 
  В· позамовному калькулювання неповної фактичної собівартості продукції (директ-костинг); 
  В· позамовному калькулювання неповної нормативної собівартості продукції (директ-костинг і стандарт-кост); 
  В· попередільних калькулювання повної фактичної собівартості продукції; 
  В· попередільних калькулювання повної нормативної собівартості продукції (стандарт-кост); 
  В· попередільних калькулювання неповної фактичної собівартості продукції (директ-костинг); 
				
				
				
				
			  В· попередільних калькулювання неповної нормативної собівартості продукції (директ-костинг і стандарт-кост). 
  Таким чином, аналіз способів калькулювання собівартості продукції є актуальною темою. 
  Метою цієї курсової роботи є аналіз способів калькулювання собівартості продукції комплексних виробництв. 
  Для досягнення поставленої мети в роботі вирішені наступні завдання: 
  1. розглянуто теоретичні аспекти калькулювання собівартості продукції; 
  2. охарактеризовано нововведення в системі калькулювання собівартості продукції. 
  Таким чином, об'єктом даного дослідження є собівартість продукції, предметом - методики калькулювання собівартості продукції. 
    
   1. Теоретичні аспекти калькулювання собівартості продукції 
В  
 1.1 Методичні підходи до калькулювання собівартості продукції 
   В основі поділу способів калькулювання лежить відмінність у виборі об'єкта калькулювання, що визначається особливостями технологічних процесів виробництва продукції. Під  об'єктом калькулювання  ми розуміємо той об'єкт, для якого необхідно обчислити фактичну собівартість: якийсь продукт організації в цілому, її підрозділів, технологічних фаз, переходів, стадій, переділів і т.д. Наприклад, для машинобудування - це деталь, для пасажирського транспорту - мі...