Сутність і принципи раціонального природокористування
Поняття В«природокористуванняВ» увійшло в науковий обіг в кінці 60-х рр.., коли став значно посилюватися інтерес до природоохоронним проблемам, проблемам взаємини природи і суспільства.
Під природокористуванням розуміють можливість використання людиною корисних властивостей навколишнього природного середовища - екологічних, економічних, культурних та оздоровчих.
Раціональне використання природних ресурсів передбачає врахування законів природи і потенційних можливостей навколишнього середовища (які не безмежні, володіють верхньою межею, можуть відчувати небезпечні перевантаження).
Важливим критерієм раціонального природокористування, на думку багатьох вчених, є збереження принципу географічної та екологічної еквівалентності. Для пояснення істоти цього принципу можна навести наступний приклад. Вирубка лісу не тільки дає певний обсяг ділової деревини, але і супроводжується відчуженням з лісової екосистеми вуглецю, кисню, азоту, фосфору, калію, води при одночасній зміні балансу вуглекислого газу і кисню в атмосфері. Відбувається зміна інтенсивності виносу речовин з природного ландшафту. Змінюється ряд геофізичних параметрів на місці вирубки, насамперед енергетичних і водних. Докорінно перебудовується фауна і мікробіологічні процеси. При раціональному природокористуванні, направленому на підтримку динамічних рівноваг, нова екосистема на місці вирубаного лісу - луг або рілля - повинна бути еквівалентна вихідної за масою продуцируемого органічної речовини і енергії. p align="justify"> Суть географічної та екологічної еквівалентності при раціональному природокористуванні формулюється таким чином. Визнаючи неминучість повернення речовини і енергії в природне середовище, немає необхідності та реальної можливості здійснювати тотожний повернення. Однак для підтримки нормальної еволюції біосфери, в принципі, можливий і необхідний не тотожний, а еквівалентний повернення речовини і енергії. p align="justify"> Раціоналізм природокористування полягає в тому, щоб постійно підтримувати такий стан, коли можливе оптимальне відтворення, коли не допускаються незворотні наслідки для навколишнього середовища. А вони наступають у вигляді зникнення деяких видів тварин і рослин, опустелювання, висихання водойм, техногенних катастроф. Таким чином, екологічними принципами раціонального природокористування є засадничі положення в організації взаємодії суспільства і природи, спрямовані на реалізацію неістощітельного і не забруднюють природокористування.
Земельний кадастр: бонітування грунтів та економічна оцінка землі
Земельний кадастр <# "justify"> 1. Оцінка поточного стану навколишнього природного середовища до реалізації рішень планованої діяльност...