Китайська мова - найважливіший представник сіно-тибетської (китайсько-тибетської) мовної сім'ї. На китайському говорять щонайменше 90% більш ніж мільярдного населення Китаю, він поширений також в Індонезії, Камбоджі, Лаосі, В'єтнамі, М'янмі, Малайзії, Таїланді, Сінгапурі та інших країнах - за даними 1989 року, число мовців на китайській мові за межами В«великогоВ» Китаю, що включає Тайвань, Макао (Аоминь) і Гонконг (нині Сянган у складі КНР), становило приблизно 50 млн. Китайською писемністю століттями користувалися в таких сусідніх з Китаєм країнах, як Японія і Корея, мови яких не споріднені китайському. Для китайського, як і для більшості інших сино-тибетських мов, характерна наявність смислоразлічительних тонів, моносиллабизмов майже всіх простих слів і - більшою мірою, ніж для інших мов цієї сім'ї, - майже повна відсутність словоїзменітельних афіксів. br/>
Групи діалектів
У сучасній китайській мові виділяють дев'ять груп діалектів. Діалекти шести з цих груп поширені в прибережних і центральних районах:
1) діалекти у - в районі міст Шанхай і Нінбо;
2) северноміньскіе діалекти - в районі міста Фучжоу;
3) южноміньскіе діалекти - в районі міст Сяминь (Амой), Шаньтоу (Сватоу) і на Тайвані;
4) діалекти хакка - в районі міста Мейсянь, на північному сході провінції Гуандун і на півдні провінції Цзяньсі;
5) кантонскій - в центральній і східній частині провінції Гуандун, в тому числі в місті Гуанчжоу (Кантон);
6) діалекти сян - у провінції Хунань.
Ці шість груп діалектів поширені приблизно на чверті території Китаю, на них говорить третина кітайскоязичного населення країни. Один від одного, а також від північних діалектів, якими розмовляють на решті території країни, ці групи відрізняються приблизно в такій же мірі, в якій нідерландська мова відрізняється від англійської або італійський від французького. p> Крім того, існують три підгрупи північних діалектів (у західній традиції званих мандаринського): північна, що включає діалект Пекіна, а також південна і центральна, на яких говорять, зокрема, у містах Нанкін і Чунцин. Ці підгрупи розрізняються приблизно так само, як англійська мова Нової Англії в США і Австралії, і тому вони часто взаімопонімаеми. Загальноприйнятий нормативний китайська, або загальнонаціональну мову путунхуа, заснований на діалекті Пекіна (Інакше Бейцзін, як за наполяганням китайців стало відтворюватися на Заході назва столиці Китаю).
Класифікація діалектів.
Пекінська гілка еЊ—дє¬ е®? иЇќ
В· Пекінський діалект еЊ—дє¬ иЇќ/еЊ—дє¬ иЇќ p> В· Путунхуа p> o Гуаньдунскій путунхуа е…і дёњ ж™®йЂљиЇќ/е…і дёњ ж™®йЂљиЇќ p> o Сінгапурський хуаюй ж–°еЉ еќЎ еЌЋиЇ/ж–°еЉ еќЎ еЌЋиЇ p> o Тайванський гоюй еЏ°ж№ѕ е›ЅиЇ/еЏ°ж№ѕ е›ЅиЇ p> В· Діалект Ченде ж‰їеѕ· иЇќ/ж‰їеѕ· иЇќ p> В· Чіфенскій діалект 赤峰 иЇќ p> В· Хайларского діалект 海拉尔 иЇќ p> В· Карамайскій діалект 克拉玛依 иЇќ p> В· Цзінь (Шаньсі)
Хебейського-шаньдунськая гілка е†ЂйІЃе®? иЇќ
В· Баодінскій діалект дїќе®љ иЇќ p> В· Цзінаньського діалект жµЋеЌ— иЇќ p> В· Шіцзячжуанскій діалект 石家庄 иЇќ p> В· Тяньцзіньський діалект 天津 иЇќ p> Цзянхуайская гілка ж±џ 准 е®? иЇќ
В· Хефейскій діалект еђ€и‚Ґ иЇќ p> В· Хайнань цзюньцзяхуа 军 家 иЇќ p> В· Нанкинский діалект еЌ—дє¬ иЇќ p> В· Наньтунскій діалект еЌ— йЂљиЇќ p> В· Сяоганскій діалект еќж„џ иЇќ p> В· Діалект Янчжоу 扬州 иЇќ p> Гілка Цзяо-Ляо иѓ¶ иѕЅ е®? иЇќ
В· Даляньський діалект 大连 иЇќ/大连 иЇќ p> В· Діалект Циндао йќ’еІ› иЇќ/йќ’еІ› иЇќ p> В· Вейхайскій діалект еЁЃжµ· иЇќ p> В· Яньтайскій діалект зѓџеЏ° иЇќ/зѓџеЏ° иЇќ p> Гілка Лань-Інь е…° 银 е®? иЇќ
В· Дунганскій мова дёњ е№І иЇ
В· Діалект Ланьчжоу е…°е·ћ иЇќ p> В· Діалект Урумчі (китайський) д№ЊйІЃжњЁйЅђ иЇќ p> В· Сінінскій діалект 西宁 иЇќ/西宁 иЇќ p> В· Іньчуаньскій діалект 银川 иЇќ/银川 иЇќ p> Північно-східна гілка дёњеЊ— е®? иЇќ/дёњеЊ— е®? иЇќ
В· Чанчуньской діалект й•їж?Ґ иЇќ/й•їж?Ґ иЇќ p> В· Харбінський діалект е“€е°” жµњ иЇќ/е“€е°”ж»Ё иЇќ p> В· Ціцікарскій діалект ж–‰ ж–‰ е“€е°” иЇќ/йЅђйЅђе“€е°” иЇќ p> В· Шеньянський діалект жІ‰ й?і иЇќ/жІ€й?і иЇќ p> Південно-західна гілка 西南 е®? иЇќ/西南 е®? иЇќ
В· Діалект Чанде еёёеѕ· иЇќ p> В· Діалект Ченду ж€ђйѓЅ иЇќ/ж€ђйѓЅ иЇќ p> В· Чунцинський діалект й‡Ќеє† иЇќ p> В· Діалект Дали 大理 иЇќ p> В· Гуйянскій діалект жЎ‚й?і иЇќ p> В· Куньмінской діалект ж?†ж?Ћ иЇќ p> В· Діалект Лючжоу жџіе·ћ иЇќ p> В· Уханьський діалект ж¦ж±‰ иЇќ p> В· Сичанського діалект 西ж?Њ иЇќ p> В· Ічанський діалект е®њж?Њ иЇќ p> Чжун'юаньская гілка (діалекти Центральної рівнини) дёеЋџ е®? иЇќ
В· Ханьчжунскій діалект ж±‰дё иЇќ p> В· Кайфинскій діалект ејЂе°Ѓ иЇќ p> В· Кашгарськой діалект (китайський) е–Ђд»Ђ иЇќ p> В· Лоянський діалект жґ›й?і иЇќ p> В· Наньянського діалект еЌ—й?і иЇќ p> В· Діалект Цюйфу ж›І еџ иЇќ p> В· Тяньшуйскій діалект 天水 иЇќ p> В·...