Зміст
1. Дайте визначення понять В«душаВ», В«тілоВ», В«благоВ», В«чеснотаВ»
2. Аристотель говорить про В«ціляхВ» людини і його душі. Що він має на увазі під цим? p> 3. Які частини душі і способи пізнання виділяє автор? p> 4. Як Аристотель розуміє людини? p> 5. Як Ви думаєте, які були люди, для яких Аристотель писав свій трактат? p> 6. Чи є, на Ваш погляд, ідеї Аристотеля сучасними? У якому сенсі вони сучасні, а в якому-застарілі і архаїчні? p> Есе:
1. Аристотель припускає, що щастя індивіда пов'язане з благополуччям суспільства. Як окрема людина пов'язаний з суспільством в цілому? Як може бути щасливо все суспільство? p> 2. Аристотель говорить про здібності душі. Напишіть свою "версію" здібностей людської душі. Як співвідносяться здібності душі і здатності знайти щастя? Чи вірно, що людина, яка багато знає, щасливий? p> 3. Які цілі людського існування? Вибудовує чи Аристотель ієрархію цих цілей? Якщо це так, чи згодні Ви з такою ієрархією? Як би Ви побудували свою систему цілей людини? p> Список літератури
1. Дайте визначення понять В«душаВ», В«тілоВ», В«благоВ», В«чеснотаВ»
Одним з трактатів Аристотеля є трактат В«Про душуВ», в якому він дає своє тлумачення цього поняття, а також поняття В«тілоВ».
Приступаючи до дослідження сутності душі, він відкидає всі ті уявлення про цю сутності, які вже існували і які він вважав неспроможними, помилковими.
Душу Аристотель визначає відповідно до його поняттями, викладеними в В«МетафізикаВ», і дає кілька її визначень. : В«Душа - суть буття і форма такого природного тіла, яке в самому собі має початок руху і спокою, але не такого тіла, як сокираВ». p align="justify"> Мабуть, в якості основного визначення випливає привести те, яке Аристотель дає у розділі 1 книги другої трактату: В«... душа є перша ентелехія природного тіла, володіє життям. А таким тілом може бути лише тіло, що володіє органами В». p align="justify"> Душу Аристотель нерозривно пов'язує з тілом.
В«Мабуть, головним чином тіла, і притому природні, суть сутності, бо вони початку всіх інших тіл. З природних тіл одні наділені життям, інші - ні. Життям ми називаємо всяке живлення, зростання і занепад тіла, що мають підставу в ньому самому. Таким чином, будь-яке природне тіло, причетну життя, є сутність, притому сутність складова. p align="justify"> Але хоча воно є таке тіло, тобто наділене життям, воно не може бути душею. Адже тіло не є щось що належить субстрату, а скоріше саме є субстрат і матерія. Таким чином, душа необхідно є сутність в сенсі форми природного тіла, володіє життям. Сутність же [як форма] є ентелехія; стало бути, душа є ентелехія такого тіла. Ентелехія ж має двоякий сенс: або такий, як знання, або такий, як діяльність споглядання; цілком очевидно, що душа є ентелехія в такому сенсі, як знання. p align="jus...