Вільна і вимушена міграція. Соціально-економічні аспекти
1. Введення
Актуальність, цілі та завдання цього реферативного дослідження обумовлені наступними реаліями і положеннями в сучасному світі. Переселенці і мігранти - нове обставина нашому житті. Проблеми, народжуваних сучасними міграційними потоками, являють собою не тільки частина внутрішніх турбот Росії. Вони мають безліч міжнародних аспектів, накладаючи свій, підчас похмурий відбиток на політичні відносини держав.
Разом з тим рішення завдань розселення, працевлаштування прибули до Росії переселенців неодмінно стосується і тих держав, де вони перебували до того, як стали мігрантами. Особливий драматизм ситуації додає те, що за кожним фактом, показником міграції стоять людські долі, переживання, прикрощі та страждання людей. Тому робота з переселенцями вимагає не тільки багатьох засобів, матеріальних ресурсів, а й душевності, сердечності. Вона схожа на милосердю, де постраждалим надають не тільки матеріальне, але й моральне соціальна виплата, увагу і співчуття до потрапив у важке становище людині.
2. Соціально-економічні аспекти вільної міграції
У країнах, де зовнішні міграції населення набувають масовий характер, вони можуть чинити істотний вплив на його загальну чисельність. Так, в історії США, Канади, Австралії були окремі періоди, коли подібний, як кажуть, механічний приріст населення перевищував природний приріст. Міграція в ці країни і тепер вельми велика (Відповідно 1 млн, 150 і 130 тис.), але служить вже свого роду доповненням до природному приросту. А ось в Ізраїлі і в наші дні міграційний приплив забезпечує до 2/3 загального збільшення кількості жителів. Зворотний приклад являє собою Ірландія, яка пережила три хвилі масової еміграції. Причиною першої з них з'явився В«картопляний голодВ» 40-х років XIX століття. У результаті тільки в 1840-1900 роках чисельність населення цієї країни зменшилася з 8,2 до 4,5 млн осіб.
Зовнішні міграції можуть різнитися за своїм характером, причин, територіальним охопленням, тривалості і т. д. Говорячи про характері, слід, мабуть, насамперед розрізняти добровільні і примусові міграції. Прикладами останніх можуть служити В«перекиданняВ» з Африки до Америки в XVI-XIX століттях десятків мільйонів негрів-рабів або насильницька депортація до Німеччини 9 - 10 млн людей з окупованих нею країн у роки другої світової війни.
Що стосується причин зовнішніх міграцій, то головною з них завжди була і залишається економічна. При цьому В. В. Покшишевський запропонував розрізняти два види таких міграцій. По-перше, це переселенські міграції, прямували насамперед у ті країни, де були неосвоєні території. Мабуть, найбільше таких мігрантів (св. 20 млн) дала Великобританія, потім йшли Німеччина, Італія, Іспанія, Франція, Скандинавські країни, Ірландія, Польща, Росія. А розселялися вони в США, Канаді, Бразилії, Аргентині, Австралії, Південної Африці. По-друге, це міграції, пов'язані з договірною кон...