Стратифікаційні концепції
Соціальна стратифікація - це диференціація деякої сукупності людей на класи в ієрархічному ранзі. Вона знаходить вираження в існуванні вищих і нижчих шарів. Її основа і сутність - у нерівномірному розподілі прав і привілеїв, відповідальності й обов'язку, наявності або відсутності соціальних цінностей, влади і впливу серед членів того чи іншого співтовариства. Конкретні форми соціальної стратифікації досить різноманітні. Якщо економічний статус членів деякого суспільства неоднаковий, якщо серед них маються як імущі, так і незаможні, то таке суспільство характеризується наявністю економічного розшарування незалежно від того, чи організоване воно на комуністичних чи капіталістичних принципах, чи визначене воно конституційно як "суспільство рівних" чи немає. Ніякі етикетки, вивіски, усні висловлення не в змозі змінити або затушувати реальність факту економічної нерівності, що виражається в розходженні доходів, рівня життя, в існуванні багатих і бідних шарів населення. Якщо в межах якоїсь групи існують ієрархічно різні ранги в змісті авторитетів і престижу, і почестей, якщо існують керуючі і керовані, тоді незалежно від термінів (монархи, бюрократи, господарі, начальники) це означає, що така група політично диференційована, що б вона не проголошувала у своїй конституції чи декларації. Якщо члени якогось суспільства, розділені на різні групи по роду їх діяльності, заняттям, а деякі професії при цьому вважаються більш престижними в порівнянні з іншими і якщо члени тієї чи іншої професійної групи поділяються на керівників різного рангу і на підлеглих, то така група професійно диференційована незалежно від того, обираються чи призначаються начальники, дістаються їм їхні керівні посади в спадщину чи завдяки їх особистим якостям.
Основні форми соціальної стратифікації і взаємини між ними
Конкретні іпостасі соціальної стратифікації численні. Однак все їхнє різноманіття може бути зведене до трьох основних форм: економічна, політична і професійна стратифікація. Як правило, усі вони тісно переплетені. Люди, належать до вищого шару в якомусь одному відношенні, звичайно належать до цьому прошарку й за іншими параметрами, і навпаки. Представники вищих економічних шарів одночасно відносяться до вищих політичних і професійних верствам. Незаможні ж, як правило, позбавлені цивільних прав і знаходяться в нижчих шарах професійної ієрархії. Таке загальне правило, хоча існує і чимало винятків. Так, приміром, самі багаті далеко не завжди знаходяться у вершині політичної чи професійної піраміди, також і не у всіх випадках бідняки займають найнижчі місця в політичній і професійній ієрархії. А це значить, що взаємозалежність трьох форм соціальної стратифікації далека від досконалості, тому що різні шари кожної з форм не цілком збігаються один з одним. Вірніше, вони збігаються один з одним, але лише частково, тобто до певної міри. Цей факт не дозволяє нам проаналізувати ...