Белкоопсоюза
Установа освіти
Білоруський торгово-економічний університет
споживчої кооперації
Кафедра менеджменту
Соціологічне дослідження
на тему:
В«Соціальні проблеми тіньової економіки в РБВ»
Виконав:
студент ФЕУ
гр. З-11
Журавель О.С.
Перевірила:
ас. Лопатова А.П.
Гомель 2005
Зміст
Характеристика суті проблемної ситуації
Цілі і завдання соціологічного дослідження
Об'єкт і предмет дослідження
Емпірична інтерпретація понять
Характеристика висунутих гіпотез
Анкета
Висновок
Література
Актуальність теми
Дана тема є досить актуальною в наш час. Тіньова економіка являє інтерес, перш за все, з точки зору всього впливу на протікання більшості звичайних, В«нормальнихВ», економічних явищ процесів: формування і розподіл доходу, торгівлі, інвестування та економічного зростання в цілому. Це вплив тіньових відносин в РБ велике, що абсолютно очевидна необхідність їх аналізу.
У своєму соціологічному дослідженні хотілося б розглянути причини, що породили подібне загрозливий стан білоруської економіки, спробувати знайти хоча б приблизні шляхи виходу з глухого кута тотальної криміналізації соціально-економічних відносин.
В«ТіньоваВ» економіка це прямі втрати держави, з них значну частину становлять втрати від корупції. Йдеться про продаж чиновниками своїх послуг і використанні службового становища в особистих цілях. Будь-якого громадянина може образити чиновник, змусити пройти кола пекла, щоб отримати елементарну довідку. Можна здогадатися, що під тіньовою економікою іноді розуміють такого роду злочину, які, за офіційною методології, класифікуються як корупція. У 2003 р. їх було скоєно 4815, за 8 місяців цього року - 2847. p> У прагненні зрозуміти природу тіньової економіки Генпрокуратура Білорусі не самотня. Цим давно займаються експерти Світового банку, Transparency International та інших авторитетних структур. Їхні оцінки разюче відрізняються від білоруських даних. У доповіді Doing Business - 2005 обсяг "сірої" економіки Білорусі в 2003 м. оцінений в 48,1% валового національного доходу, або $ 7,6 млрд. З перехідних країн тільки на Україні частка тіньового сектора до офіційної економіці більше, ніж у Білорусі. У країнах з розвиненими інститутами демократії частка "Сірої" економіки набагато менше, ніж у що розвиваються. p> Дослідження Фредеріка Шнайдера з університету Кеплера в Лінці "Розмір і вимір неформальної економіки в 110 країнах світу "підтверджує цей висновок: у країнах ОЕСР сектор складає в середньому 18% ВНП, в що розвиваються - 41%. Коріння тіньової економіки - високі податки, в т.ч. на зарплату, зарегульована ділова Середа і наділення чиновників повноваженнями розпоряджатися великою частиною національної економіки.
Існує два основних способи оцінки масштабів тіньової економіки. Перший - запитати людей, ухиляються вони від сплати податків при отриманні доходу, чи дають хабарі. Але хто вам відповість на такі питання? Другий - визначення розміру "Тіні" непрямими методами. Можна порівняти дані про проведення грошових операцій або споживання електрики з офіційними цифрами випуску продукції. Якщо споживання електрики і обсяг грошових транзакцій зростає набагато швидше, ніж офіційна економіка, то очевидний висновок про динамічний розвитку тіньового сектора.
Залишаючись в "Сірій" економіці, бізнес економить на податках, відкуповуючись хабарами від чиновників. При цьому він різко втрачає в продуктивності праці і блокує інноваційну діяльність. За оцінками експертів, висновок економічної активності перехідною країни з тіні може призвести до щорічного збільшення зростання ВВП на 1-1,5% ВВП.
Близько половини економічної активності нашої країни відбувається в "тіні", і ніякий закон "Про корупцію" цю ситуацію не змінить. А от зниження податків, лібералізація і дебюрократизація економіки, як наочно показує світовий досвід, це прямий шлях із грязі "тіні" в офіційно визнані князи.
Характеристика суті проблемної ситуації
Оціночні розрахунки, проведені на підставі узагальнення даних статистики та соціологічних досліджень, дозволяють стверджувати, що в нашій країні до числа багатих можна віднести приблизно 1-1,5% населення. А бідних в Білорусі (якщо кваліфікувати бідність як дохід нижче бюджету прожиткового мінімуму) багаторазово більше. За матеріалами вибіркових обстежень домашніх господарств, до початку 2003 року доходи нижче бюджету прожиткового мінімуму мали 2,9 млн. осіб, тобто 28,9% населення країни.
Ступінь падіння доходів населення за період з 1990 по 2004 рік визначити досить ск...