Про перспективи розвитку економіки України
Введення
У період 2000-2007 в економіці України, після 10-річного періоду катастрофічного спаду, відбувався стабільний щорічний приріст ВВП в середньому більш ніж на 8%, реальна заробітна плата збільшилася майже в 2 рази 1 , що забезпечило населенню прожитковий мінімум. Тобто та частина населення, яка відноситься до найбідніших верств, - а це селяни, технічні працівники, середній медичний персонал, більшість вчителів, працівників дошкільних установ та пенсіонерів, - за отриману зарплату або пенсію може оплатити комунальні послуги та придбати в необхідній кількості продукти харчування. Однак у цих категорій населення, як правило, не залишається коштів для придбання одягу, поліпшення житлових умов, лікування, забезпечення вищого освіти дітям.
Вітчизняні економісти неодноразово у своїх публікаціях висловлювали стурбованість тими методами, якими сьогодні досягається приріст ВВП, відзначали безперспективність нарощування випуску енерго-і матеріаломістким продукції, експлуатації застарілого обладнання, експорту сировинних запасів країни і продукції з незначним рівнем переробки, неефективність українського податкового законодавства тощо; підраховано, що навіть при нинішніх темпах щорічного приросту ВВП (понад 8%) для того, щоб відновити рівень ВВП 1990 р., Україні знадобиться 11-12 років, а щоб за рівнем виробництва ВВП на душу населення наздогнати розвинені країни світу - 70 років. p> Таким чином, актуалізується проблема пошуку шляхів прискореного розвитку національної економіки. На нашу думку, швидко скоротити відставання Україна за рівнем життя населення від країн-лідерів можна тільки шляхом нарощування випуску новітньої техніки і переходу до високих технологій. У даній роботі розглянемо тенденції у бюджетній та податковій системах держави, вплив цих систем на стабільну роботу підприємств, а також механізми стимулювання прискореного розвитку економіки країни.
Згідно з офіційною статистикою, спад національного ВВП за 1990-2000 рр.. перевищив 2,5 рази. Але якщо в 1990 р. національний дохід розподілявся більш менш рівномірно між усіма верствами населення, а дохід самих високооплачуваних керівників і працівників перевищував дохід працьовитого селянина в 2-3 рази, то сьогодні доходи найбагатших і найбідніших різняться в десятки, а то і в сотні разів. За найоптимістичнішими висновків, що підтверджуються порівнянням середньої зарплати і пенсії з цінами на предмети першої необхідності, рівень життя населення України в 1990 р. був, як мінімум, в 5 разів вище, ніж у 2007 р. Так, з урахуванням деномінації 1996 національної валюти в 100000 разів, у 2007 р. За порівнянні з 1990 р. споживчі ціни зросли в 9,73 рази, тоді як середньомісячна зарплата - в 1,52 рази, пенсія - в 1,31 рази.
Отже, для того щоб Україну повернутися до рівня 1990 м., необхідний приріст ВВП проти 2007 р. до 2 раз...