Реферат 
  Тема: 
   Мікроекономічний рівень господарювання і форми його організації  
  
    Зміст  
   1. Поняття мікроекономічного рівня і суб'єктів господарювання 
  2. Форми організації господарювання на мікрорівні 
  Список літератури 
    1. Поняття мікроекономічного рівня і суб'єктів господарювання  
   Економічна теорія вивчає функціонування економічної системи насамперед на мікроекономічному, макроекономічному і глобально-економічному рівнях господарювання. 
				
				
				
				
			  Мікроекономічний рівень господарювання охоплює, по-перше, економічно відособлені одиниці, такі як об'єднання, фірми, підприємства, домогосподарства, по-друге, окремі ринки, конкретні ціни і конкретні товари та послуги. 
  В економіці поняття  господарювання  досить широке. Це не тільки виробництво продуктів (товарів), а й будь-яка діяльність в економічному, соціальному, правовому, екологічному, територіальному й іншому просторі, яка обумовлена ​​взаємовідносинами між споживачами та продавцем. 
  Виходячи з цього  мікроекономічний рівень господарювання  - це система відносин діяльності мікроекономічних суб'єктів господарювання за оптимізації співвідношення попиту та пропозиції. 
  Ринкова економіка має лише два суб'єкти мікроекономічного рівня господарської діяльності: домашні господарства (сім'я) та підприємства. 
  Першим суб'єктом є  домашні господарства (сім'я).  З точки зору економіки домашня діяльність належить до господарювання, де господар не виробляє товари, а задовольняє потреби свої і своєї сім'ї через ринок чи поза ним. В умовах домашнього господарювання задоволення своїх потреб обмежено можливостями господарника (матеріальними і фізичними). Це призводить до необхідності виходу суб'єктів господарської діяльності за межі домашнього господарювання, який здійснюється двома шляхами: 
  1) залученням до домашнього господарюванню найманих працівників (постійно, тимчасово або періодично) за відповідну плату; 
  2) поєднанням функцій домашнього господарника та найманого працівника за відповідну плату. 
  Такі два шляху перетворюють домашнє господарювання у діяльність, яка економічно відповідає виробничої, тобто у діяльність недомашніх господарювання. Домашній господарник при наявності плати за свою діяльність перетворюється на виробника продукції чи послуг у формі товарів, не обмежується домашнім господарюванням і виходить на ринок (робочої сили, товарів тощо). 
  Таким чином, хоча домашні господарства знаходяться на мікроекономічному рівні господарювання, разом з тим в ринковій економіці вони розмежовані з іншими суб'єктами господарювання. Господарювання взагалі необхідно, оскільки задоволення людських потреб обмежено. Якби маса...