РЕФЕРАТ
за курсом В«Економічна теоріяВ»
по темі: В«Економічні відносини в агропромисловому комплексіВ»
1. Аграрні відносини і їх специфіка
Економічні відносини в аграрно-промисловому комплексі (АПК) формуються під впливом принципових особливостей сільськогосподарського виробництва, серед яких:
виконання землею функції основного фактора виробництва;
поєднання економічного і біологічного процесів виробництва сільськогосподарської продукції;
розбіжність періоду виробництва та періоду реалізації продукції;
низька конкурентоспроможність сільського господарства порівняно з іншими галузями економіки країни внаслідок додаткових ризиків і нестабільності функціонування, пов'язаних з природними факторами;
сезонність виробництва та пов'язана з нею нерівномірність протягом року у використанні трудових і матеріально-технічних ресурсів та ряд інших.
Зазначені особливості сільського господарства обумовлюють необхідність їх врахування при здійсненні аграрних перетворень.
Аграрні відносини - це економічні відносини, що складаються в сільському господарстві з приводу володіння і розпорядження землею та іншими факторами сільськогосподарського виробництва. Характер і специфіка аграрних відносин визначаються соціально-економічним ладом, рівнем розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, формою власності на землю та інші фактори виробництва.
У Росії неоднозначна оцінка здійсненої реформи аграрних відносин обумовлена ​​політичною позицією вчених-аграрників. Одні автори вважають, що реформування сільського господарства здійснюється з розробок експертів Міжнародного валютного фонду, передбачають руйнування планового великомасштабного, сільського господарства. Інші стверджують, що реформа неефективна внаслідок неопрацьованості її науково-обгрунтованої програми. Ряд авторів вважають, що реформа повинна була носити еволюційний характер. Прихильники радикального реформування заявляють, що Росії заважають не реформи, а занадто повільне їх здійснення.
Основними напрямками перетворення аграрних відносин є: земельна реформа на основі приватизації землі в приватну і колективно-пайову (сумісну) власність; реорганізація колгоспів і радгоспів на основі роздержавлення та приватизації державних сільськогосподарських підприємств; приватизація підприємств переробки, зберігання, обслуговування і матеріально-технічного забезпечення сільського господарства; створення інститутів, що забезпечують функціонування ринкової економіки в АПК.
Російська Федерація має значними земельними ресурсами. Загальна земельна площа, поданим державного обліку, на початок 2004 р. складає 1709800000 га, з яких 193 800 000 га (11%) займають сільськогосподарські угіддя, в тому числі 17,5 млн га (6,9%) - рілля. Такі низькі сільськогосподарська освоєність і розораність те...