Зміст
Введення
1. Знезараження та тютюнових медичних відходів
2. Нова технологія знищення медичних відходів
3. Термічне знешкодження медичних відходів у Москві
3.1 Класифікація медичних відходів за епідеміологічної та токсичної небезпеки
3.2 Установки для знешкодження медичних відходів
Висновок
Література
Введення
Переробка медичних відходів в даний час набуває особливої вЂ‹вЂ‹значущості в усьому світі. Збільшується номенклатура застосовуваних препаратів, обсяги і ступінь небезпеки відходів, утворюються в результаті діяльності медичних установ. У зв'язку з цим зростає небезпека епідемій. Ця проблема, що носить багатоплановий характер, зазнала за останні півстоліття якісні зміни, в яких можна виділити три основні етапи.
На першому етапі, який тривав до середини 60-х років, медичні відходи, по суті, мали однаковий статус з твердими побутовими відходами (ТПВ). Однак проведені вже тоді дослідження, показали, що середній склад В«лікарняного сміттяВ» суттєво відрізняється від В«побутового сміття В»і містить у багато разів більша кількість мікроорганізмів. У середньому в лікарнях накопичувалося 1 - 5 кг твердих відходів на день на людину, частка інфікованих відходів у яких становила 5 - 25% (залежно від типу лікарень). Було з'ясовано, що збудники цілого ряду вірусних інфекцій, туберкульозу, сибірської виразки можуть зберігатися в життєздатному стані в протягом тижнів і навіть місяців. Отримані в той час дані показали специфічний характер медичних відходів та ініціювали перехід до нового етапу їх ліквідації.
Другий етап, що тривав до середини 90-х років, - характеризується поступовим вдосконаленням методів знищення медичних відходів з одночасним ускладненням загальної ситуації. У інфекційних лікарнях для боротьби із загрозою виникнення епідемічних захворювань починається будівництво печей для спалювання відходів, які отримали широке поширення на Заході. На цьому етапі медичні відходи за складом ділилися на три категорії.
До першої категорії належали відходи, що не представляють безпосередньої загрози персоналу: залишки їжі, постільні речі, засобу індивідуального користування хворих, залишки гіпсу, аерозольні препарати. Вони вимагали виконання заходів обережності при зборі і транспортуванні і знешкоджують разом з ТПВ.
До другої категорії належали небезпечні відходи інфекційних, хірургічних відділень, відділень з переливання крові і патологоанатомічних. Ці відходи після дезінфекції розміщуються в герметичних одноразових ємностях з відповідним маркуванням і спалюються.
До третьої категорії належали відходи, що становлять токсикологічну небезпеку. Вона пов'язана з наявністю в них таких складових, як радіоізотопи, ртуть, що містяться у складі сполук важких металів, а також хлору. Вони зазвичай знешкоджуються спеціальними методами або пересилалися на спецпідприємства.
1. Знезараження та тютюнових медичних відходів
Вартість знешкодження медичних відходів у кілька разів перевищувала вартість переробки ТПВ та становила за кордоном від 500 до 1500 дол США за тонну. У світовій практиці для їх знищення найбільш широко використовувалися термічні методи (вогневої метод, піроліз, плазмовий метод, переробка, в шлакової ванні), автоклавирование, хіміко-механічна обробка, СВЧ-опромінення, гамма-опромінення, вплив електронними пучками, хімічна фіксація (бетонування, заскловування). Ряд методів знаходиться в стадії експериментальних ис следований: опромінення ультрафіолетовими променями, лазерне опромінення, вплив ударними імпульсами (розряд, ультразвук, вибух), обробка низькотемпературної плазмою, озонування відходів або обробка киснем у збудженому метастабільному стані [1 - 3].
Принциповим моментом у знешкодженні медичних відходів було створення єдиної комплексної системи, яка включала всю сукупність дій по збору, упаковці, транспортуванні та переробці відходів. Ряд фірм на Заході обслуговував всю ланцюжок.
У Росії питань збору та видалення медичних відходів приділялася недостатня увагу, і їх організація відносно мало відрізнялася від організації збору ТПВ. Втрати при зборі і транспортуванні, антисанітарний стан сміттєвозів, відкрите зберігання відходів, складування їх на полігонах поховання ТПВ (і часто на несанкціонованих звалищах) створювало реальну загрозу здоров'ю населення.
МосводоканалНИИпроект провів дослідження і розробив комплексну програму видалення і переробки медичних відходів на базі госпіталю ім.Н. М. Бурденка [1.3]. Був проведений порівняльний аналіз існуючих технологій і установок, знешкоджуючих медичні відходи, а також методів пило-та газоочищення, що забезпечують екологічну чистоту їх роботи. Досліджено норми накопичення, морфологічний склад, фізико-хімічні (зокрема, елементний склад органічної частини) і теплотехнічні (теплота...