Міністерство науки і освіти України
Донбаський державний технічний університет
Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін
РЕФЕРАТ
за курсом: В«ПравознавствоВ»
на тему: В«Виборча система УкраїниВ»
Виконав: ст.гр. ЕМА-07
Кушнір Н.В.
Перевірив: Гуня І.І.
Алчевськ, 2010
Зміст
Вступ
Представницька демократія
Поняття і сутність виборів
Принципи виборчого права України
Абсентеїзм
Референдум
Список літератури
Вступ
Демократичність держави і суспільства в першу чергу визначається рівнем розвитку народовладдя, тобто тим, наскільки реально існуючі процедури виявлення і здійснення волі народу впливають на управління державними та суспільними справами. Найбільш ефективно такий вплив може здійснюватися у формі прямого (безпосереднього) народовладдя, під яким розуміється безпосередня участь громадян у здійсненні державної влади, їх пряме волевиявлення під час прийняття державних рішень. p align="justify"> Першою в історичному плані була саме ця форма народовладдя. В умовах первісного суспільства вона здійснювалась у вигляді загальних зборів членів конкретної спільноти, а в перших державних утвореннях - у вигляді народних зборів, в яких брали участь усі громадяни (крім рабів, які громадянами, а подекуди і людьми не рахувалися, а тому до дозволу загальнодержавних справ не допускалися). Участь у народних зборах усіх вільних громадян, в ідеалі, мало забезпечувати прийняття рішень, які відповідали б інтересам більшості у даному державному утворенні. Класичним прикладом народних зборів як форми прояву безпосередньої демократії є організація державної влади в античних Афінах. p align="justify"> З розвитком і ускладненням суспільних відносин класичні зразки прямого народовладдя внаслідок значного зростання кількості населення держав стало важко, а то й неможливо здійснювати з суто технічного боку. Крім того, народні збори стали перешкодою на шляху реалізації інтересів панівної верхівки суспільства, що й зумовило виникнення нових форм прояву безпосередньої демократії. p align="justify"> Так, в Стародавньому Римі народ поділявся на кілька центурій, до однієї з яких належав кожний вільний громадянин. У відповідних центуріях відбувалися загальні збори їх членів. Рішення центурії формулювалося у відповідності з волею більшості учасників зборів. Загальнодержавним визнавалося рішення, яке підтримувалося найбільшою кількістю центурій. При цьому незаможні пл...