Введення
Життєдіяльність людського суспільства завжди несла і несе в собі певну небезпеку. Стихійні лиха, нещасні випадки, прорахунки у виробничо-господарської діяльності та інші непередбачені події можуть порушити збалансованість суспільного виробництва, втручаючись в нього на будь-якій його стадії. При цьому з розвитком науково-технічного прогресу природні і виробничо-господарські катаклізми не меншають. Розвиток підприємницької діяльності як основи функціонування ринкової економіки, несе в собі потенційну загрозу збитків. Ризик в бізнесі неминучий. Ймовірність втрат так само реальна, як і можливість отримати прибуток.
Для того, щоб забезпечити стабільне суспільне відтворення, в тому числі у сферах підвищеного ризику, суспільство мало виробити відповідний захисний механізм для боротьби з ризиком. Серед різних методів управління ризиком виділяється самострахування. p align="justify"> У даній роботі якраз і ставиться завдання розглянути самострахування як метод, що сприяє мінімізації різного роду втрат. br/>
Глава 1. Самострахування як метод управління ризиком
1.1 Методи управління ризиком
В економічній теорії сукупність методів боротьби з різного роду ризиками прийнято поділяти на групи.
Обов'язкові та умовно-обов'язкові методи. До подмножеству процедур обов'язкового застосування в умовах реалізації інноваційного проекту може бути віднесений цілий ряд заходів, які будь-який учасник інноваційного процесу повинен застосовувати у зв'язку з участю в проекті певних осіб, а також у зв'язку з обраною організаційно - правової середовищем реалізації інноваційного проекту або приналежністю до певного виду діяльності (наприклад, надання послуг у сфері страхування).
Прикладами методів обов'язкового впливу на ризик можуть бути:
Зниженні розміру статутного капіталу підприємства до відповідності розміром чистих активів (або збільшення чистих активів за допомогою переоцінки основних засобів) для підприємств, що здійснюють свою діяльність у формі ВАТ у відповідності до вимог Закону В«Про акціонерні товаристваВ»; p>
Даний метод направлений на зниження ризику невиконання зобов'язань перед сукупністю третіх осіб. При цьому хотілося б відзначити, що мова йде саме про невиконання зобов'язань не перед конкретною особою, залученими, сполученим учасником інноваційного проекту, а саме перед знеособленою групою осіб. При цьому, очевидно, що даний захід не може гарантувати усунення ризику невиконання зобов'язань перед конкретним інноваційним учасником. p align="justify"> Страхування майнового комплексу та життя топ - менеджерів, задіяних у реалізації інноваційного проекту, в якому одним з фіна...