Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Органи місцевого самоуправління на Вінниччині в роки фашістської окупації (1941-1944)

Реферат Органи місцевого самоуправління на Вінниччині в роки фашістської окупації (1941-1944)





Реферат

Органи місцевого самоуправління на Вінниччині в роки фашістської окупації (1941-1944)


После Вторгнення на теріторію України гітлерівці приступили до реалізації Розроблення ще до качану агресії планів, згідно з Якими передбачало Впровадження тут нового теріторіального поділу, адміністратівного влаштую и організації власти.

Зокрема, окуповані области були поділені на Дві частин: зону Цивільного и зону військового управління. Перша у політико-адміністратівному відношенні підпорядковувалась імперському міністерству у справах для окупованіх східніх областей. Друга, за вінятком вопросам економічного грабунку, підлягала Головному командуванню сухопутних військ Вермахту (ОКХ). [1]

17 липня 1941 року Гітлер підпісує наказ для включення Цивільного управління на окупованіх східніх теріторіях. [2] Міністерство у справах для окупованіх територій на Сході Очола Альфред Розенберг. Необхідність Введення Нової системи управління, адміністративно-теріторіального поділу на окупованій территории и, Фактично, Напрямки діяльності окупаційної адміністрації були обгрунтовані и візначені Гітлером на нараді, что Відбулася в ставці Верховного головнокомандуючого 16 липня 1941 року, де ВІН виголосу: В«Тепер перед нами Стоїть Завдання розрізаті теріторію цього Величезне пирога так, як це нам нужно, з тим щоб зуміті: по-перше, панувати над нею, по-друге, управляти нею, по-Третє, експлуатуваті ее В»[3]. Апарати В«східногоВ» міністерства и підлеглого Йому рейхскомісаріату Україна відповідалі ЦІМ поставлених цілям.

Українські земли, де здійснювалося цивільне управління, були В«поділеніВ» между польським генерал-губернаторством, Румунією та рейхскомісаріатом України.

Рейхскомісаріат охоплював основнову Частину українських земель и складався з шести генеральних округів (генералбецірків): 1. В«ВолиньВ» (центр - м. Рівне). До нього входили Рівненська, Волинська, Кам'янець-Подільська (ніні Хмельницька) области, а такоже Південні райони Брестської и Пінської областей БРСР. 2. В«ЖитомирВ» (центр - м. Житомир) включає Житомирська Область, північні райони Вінніцької з Вінніцею и Південні райони Поліської области БРСР з Мо-зірем. 3. В«КиївВ» (центр - м. Київ). До цього округу увійшлі Київська (в тодішніх кордонах) i Полтавська области. 4. В«МиколаївВ» (центр - м. Миколаїв), Куди входили Миколаївська (без західніх районів) i Кіровоградська области. 5. В«ТавріяВ» (центр - м. Мелітополь): лівобережні Південні райони Херсонської, Запорізької областей и Крим. 6. В«ДніпропетровськВ» (центр - м. Дніпропетровськ): власне Дніпропетровська и частина Запорізької области. [4]

Генералбеціркі поділяліся на 114 крайзгебітів (округів), Які включали в собі 431 район. Віділяліся 5 крайзгебітів В«Міського типуВ». Іншімі містамі керували штадткомісарі, невелика - ортскомісарі, на чолі відповідніх комісаріатів. Керівніком (гебітскомісаром) Вінницького Гебіту Було Призначено Маргенфельда, ВІН такоже Займаюсь посаду штадткомісара міста Вінниці. [5] Вінниччина в адміністратівному плані булу розділена между рейхскомісаріатом України (частина земель з м. Вінніцею входила до генералбецірку Житомир) та Румунією (Південні и Південно-ЗАХІДНІ району за Лінії Могилів-Подільський-Жмеринка-Бершадь - Так кличуть входити В«ТрансністріяВ») [6]

Кордони колішніх районів и громад були збережені, оскількі це влаштовувало окупантів з адміністратівної и господарської точки зору, а такоже того, что населення звікло до них. Як віняток, з'являлися відхілення, Наприклад, там, де Ситуація, пов'язана з рухом Опору, Вимагай втручання кількох місцевіх комендатур. Тоді для забезпечення Єдності Керівництва Боротьба проти партизанів и підпільніків и адміністратівного з одного утворювалі два райони, а їх кордони проходили по кордонах місцевіх комендатур.

Окрім німецького окупаційного апарату, на захопленій территории України були створені органи місцевого В«самоуправлінняВ».

Сільські, общінні, районні и Міські управи (управління) організовувалісь Одразу по всій зоні німецької адміністрації. На чолі районів стояли начальники райуправ, громадами управляли бургомістрі. Оскількі в сільську громаду входило кілька СІЛ, то под общиною мається на увазі об'єднання СІЛ (територія колішньої сільраді), в шкірному з якіх В«ПрацювалоВ» старості.

У руках начальника райуправи (районного управляючого) знаходится загальне керівництво Опис районом. ВІН Ніс політічну відповідальність за ВСІ підлеглі Йому Місцеві заклади, господарство и управління, винен БУВ Забезпечувати В«Спокій и БЕЗПЕКА В»на підпорядкованій территории, боротися з проявити саботажу, діверсіямі, Непокора окупаційній владі, організовуваті В«вилученняВ» ПРОДУКЦІЇ для рейху та задовольняті спожи армійськіх Підрозділів. [7]

Керівник району прізначався и звільнявся з посади за пропозіцією коменданта місцевої комендатури чг гебітскомісара. Цю посаду Займаюсь здебільшого люди,...


сторінка 1 з 5 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Становище на Вінниччині в роки фашістської окупації (1941-1944)
  • Реферат на тему: Німецька Освітня політика на окупованій территории України (1941-1944 рр.) ...
  • Реферат на тему: Життя українського селянства в роки націстської окупації 1941-1944 рр
  • Реферат на тему: Аналіз кошторисів "Управління з контролю за використанн та охороною зе ...
  • Реферат на тему: Впорядкування территории Сергіївської сільської ради Саратський району Одес ...