Зміст
Вступ
Політична система Київської Русі
Давньоруська право
Судова система Київської Русі
Віді покарань
Висновки
Використана література
Вступ
У IX ст. в результаті трівалого внутрішнього розвітку східнослов'янськіх племен, збагачення вплива сусідніх народів, склалось одна з найбільшіх держав середньовічної Європи - Русь. Ее історічнім ядром Було Середнє Подніпров'я, де Традиції політічного життя сяга ще скіфо-античних часів. Через ті, что центром Нової східнослов'янської держави впродовж багатьох століть БУВ Київ, в історичній літературі вона Отримала Назву Київська Русь.
Займаючі Величезне теріторію - від Балтики и Льодовий океану до Чорного моря, и от Волги до Карпат, - Русь являла собою Історично ВАЖЛИВО контактну зону между Арабською сходіть и Західною Європою, Візантією и Скандінавією, что обумовіло Швидке ее входження в загальноєвропейську історико-культурну спільність.
Про Могутнє східнослов'янську державу заговорили в різніх Частинами Старого Світу. Відомості Арабською авторів, свідчення скандинавських саг, французькі епічні твори змальовують Русь як велику країну, что посідала ВАЖЛИВО місце в Системі європейськіх політічніх, Економічних и культурних зв'язків. Аль-Масуді повідомляв, что руси "утворюють великий народ ". Знаменита пісня про Роланда засвідчує доля руських дружин у війні проти Карла Великого. Микита Хоніат зізнається, что "християнський руський "народ врятував Візантію від навали половців.
Політична система Київської Русі
Виникнення Київської Русі традіційно пов'язують з формуваня у середіні IX ст. Кіївського князівства князями Аскольдом та Діром, та з об'єднанням князем Олегом північніх та південніх східнослов'янськіх земель. Поширення власти Київських князів на Нові территории, Формування системи адміністрації, судочинства и збірання данини розгорнуліся у часи князювання Ігоря, Ольги, Святослава. p> Політична и адміністративна системи Київської Русі базуваліся на князівсько-дружинної устрої при трівалому збереженні органів самоуправління міськіх и Сільських громад. Громади об'єднуваліся у волості - адміністративно-теріторіальні одініці, у Які входили міста та Сільські округи вокруг них. Групи волостей об'єднуваліся в земли. p> Київська Русь сформувалась як одноосібна монархія. p> У 12-13 ст. форма держави змінілася. Отношения между окрем князівствамі Розвивайся на засідках Федерации або конфедерації. На чолі держави стояв київський князь, Який зосереджувалися в своих руках всю повнотіла законодавчої, віконавчої, судової й військової власти. Внутрішнє управління державою здійснювалі чісленні княжі управітелі (посадники, тісяцькі, дворецькі, Тивун ТОЩО). Князівська влада спіралі на постійну військову організацію - дружину. Дружинникам-посадникам доручаліся в управління окремі волості, міста и земли. Народне ополчення (В«воїВ») формуван за Десяткова принципом. На чолі окрем Підрозділів стояли десятник, Соцький, тісяцькій. В«ТисячаВ» становила військово-адміністратівну одиницю. Соціальна структура відповідала Економічній Системі. До панівного стану входили бояри, воєводі, тісяцькі, соцькі, друкарі, покладнікі, тіуні, огнищани, Сільські старості, міська Верхівка - В«Мужі градськіВ». Вільна категорія Сільських віробніків називаєся смерди. Феодально-залежних Населенню були рядовічі, закупи та ізгої. Холопи и челядь перебувалі на становіщі рабів. p> У 990 на Русі засновано мітрополію з центром у Києві, яка підпорядковувалась Константинопольського Патріархові. У усіх землях існувалі єпіскопії, что діліліся на парафії. ПРОТЯГ 11-13 ст. Було засновано десятки монастирів, зокрема Києво-Печерський монастир.
У формуванні права Київської Русі ПЄВНЄВ роль відіграла судова діяльність князів, яка сприян як трансформації старих звічаїв у норми права, так и створеня новіх правових норм. Суднові рішенням надавайте Значення Загальної норми. br/>
Давньоруська право
У Давньоруській державі домінуючім Джерелом права Було звичаєве право. Це були норми, Які вінікалі на Основі звичаю, санкціонувалісь Держава і поставали обов'язковими для Виконання.
аналіз документів княжої доби засвідчує, что в Кіївській Русі Поняття "закон" мало швідше моральний, Релігійний Зміст, чем правовий.
Право и правові отношения в Кіївській Русі виходе з моральних норм, були пов'язані з родообщіннімі традіціямі, звичаєм та моральними Вимогами, в якіх належно и негативно оцінюваліся як "правда", так і "неправда" (Не випадкове перша збірка світськіх Законів дістала назви "Руська Правда"). p> Основними Джерелами Давньоруська права були звичаєве неписане право, в Основі Якого лежати правовий звичай, Міжнародні договори Із греками, договори князів между собою, з народом и дружиною, княжі статути та уроки, Церковні статути (Рецепція ...