Сер Ланселот народився в сім'ї королеви Елейни і короля Бана в країні Бенвік, і ще в дитинстві передбачили Ланселоту, що буде він найбільшим героєм і славнейшим лицарем у світі.
Виховувався Ланселот у Діви Озера і за те отримав прізвисько Озерний, а коли досяг певного віку, прибув до двору короля Артура, де став одним з найбільш доблесних його лицарів.
За доблесть і мужність полюбила його королева Гвиневра, а він її. В ім'я цієї прекрасної дами скоїв він чимало лицарських подвигів і навіть врятував її від багаття і ганьби.
І ось одного разу вирішив він разом зі своїм племінником і вірним зброєносцем сером Ліонелем відправитися в похід на пошуки пригод. Сіли вони на коней і пустилися в дорогу. День був спекотний, і незабаром їх розморило. Вирішили славні лицарі відпочити під яблунею біля дороги. Сер Ланселот зняв обладунки і заснув, а сер Ліонель залишився вартувати його сон. І раптом бачить він, що повз несуться щодуху три лицаря, а за ними женеться один-єдиний лицар. Наздогнав і тут же переміг всіх трьох, а потім зв'язав їх вуздечками від їх же коней.
Вирішив тут сер Ліонель і сам битися з могутнім лицарем, але і його переміг цей майстерний воїн. Потім спішився, зв'язав по руках і ногах і визволили поперек сідла, як і тих трьох, і відвіз усіх в свій замок, де відшмагав нагих колючими лозами і кинув у темницю. Нудилося в тій сирої і глибокої темниці багато лицарів, і багато вони терпіли муки.
А між тим на пошуки сера Ланселота відправився його молодший брат, славний лицар сер Ектор Окраїнний, і заїхав він у темний ліс і зустрів в тому лісі людини, по виду лісника. Запитав його сер Ектор, чи не чув той про якихось пригоди та небезпеки в цьому лісі. Відповів лісник, що є за струмком з джерельною водою розлоге дерево, на якому висить безліч щитів, свого часу належали доблесним лицарям, а біля коріння прибитий мідний таз. Якщо вдарити в той таз тричі держаком списа, то багато може трапитися з постукали славних пригод.
Подякував сер Ектор лісника і поїхав до того дереву. Побачив він на ньому безліч щитів, серед яких упізнав і щит брата свого Ліонеля і багатьох інших лицарів Круглого Столу. Засмутився сер Ектор і присягнувся помститися за них, а тому не тричі постукав держаком списа в мідний таз, почав бити по ньому як божевільний.
З'явився тут лицар на ім'я сер Тарквіній і викликав сера Ектора на бій. Упер Ектор спис у сідельний упор і кинувся на супротивника, да завдав йому удар такої сили, що двічі під ним кінь перекинувся па одному місці.
Чи не відступив сер Тарквіній, а сам бурею налетів на Ектора і переміг його, привіз у свій замок і пообіцяв, що не заподіє йому зла, якщо тільки Ектор присягне йому у вірності, бо дуже вже хорошим воїном показав себе молодший брат Ланселота Озерного. Відмовився Ектор від пропозиції сера Тарквіній, і тоді роздягли його догола і висікли колючими лозами, а потім кинули в темницю до інших лицарям.
А сера Ланселота знайшли сплячим під яблунею чотири королеви, і одною з них була королева Фея Моргана. І затіяли вони між собою суперечку, кому він дістанеться в полюбовник. Довго сперечалися вони, поки Фея Моргана не запропонував навести на нього чари, перевезти його замок її Черіот, а там вже хай він сам вибирає, яка з чотирьох королев стане його коханої.
Так вони і зробили. І коли прокинувся сер Ланселот Озерний в палаці Феї Моргани, ніяк не міг він спочатку зрозуміти, хто переніс...