Стукач Віктор Федорович, д-р екон.  наук, професор, зав.  гафедрой економіки і управління с.-г.  виробництвом Омського державного аграрного університету ім.  П. А. Столипіна, м. Омськ 
    Мета - виявити фактори мотивації сільськогосподарських підприємств та окремих фермерів в процесі застосування природоохоронних технологій, пріоритетність охорони природних ресурсів в мотивації фермерів;  розробити методику вивчення соціально-економічних механізмів застосування грунтозахисних систем.  Новизна полягає у вивченні мотивації сільських товаровиробників методом, що враховує макро-і мікросоціальні фактори застосування природоохоронних технологій для регіонів, схильних до вітрової ерозії грунтів (Казахстан, Поволжя, Сибір і ін.) 
    Результати: політика у сфері природоохоронних технологій повинна враховувати фактори, що впливають на вибір рішень з приводу використання технологій.  Серед них - демографічна ситуація, рівень бідності, державна політика, міра усвідомленості здійснюваних дій, доступ до інформації, економічна ефективність для суб'єкта господарювання.  Запропоновано програму дій, спрямовану формування соціально-економічного механізму, цінової, дотаційною і торгової політики в сільському господарстві, створення системи моніторингу стану грунтів, витрати добрив, пестицидів, грунтового покриву і грунтових вод.  Область застосування результатів: професійні спільноти, органи державного управління, муніципальні освіти, науково-дослідні та освітні установи. 
    Мета цієї роботи - виявити механізми мотивації сільськогосподарських підприємств та окремих фермерів в процесі застосування природоохоронних технологій;  пріоритетність охорони природних ресурсів в мотивації фермерів;  розробити методику вивчення соціально-економічних механізмів застосування грунтозахисних систем;  визначити напрямки роботи по створенню природоохоронної системи в землеробстві. 
    Досліджуються проблеми застосування природоохоронних технологій в регіонах, схильних до вітрової ерозії грунтів (Китай, Австралія, Казахстан, в Росії - Поволжя, Сибір і ін.)  Про актуальність свідчить робота з об'єднання міжнародної спільноти для боротьби з руйнуванням природних невідновлюваних ресурсів.  У 1992 році в Ріо-де-Жанейро відбулася спеціальна Конференція ООН.  Прийнята декларація розвиває положення, що містяться в документах конференції Організації Об'єднаних Націй з проблем навколишнього середовища людини, прийняті в Стокгольмі 16 червня 1972, містить в собі 27 принципів екологічно коректної поведінки світової спільноти [1]. 
				
				
				
				
			    Розглядаються наступні напрямки досліджень: 
    діяльність господарюючих суб'єктів, спрямована на охорону природних ресурсів в системі пріоритетів; 
    методика аналізу та соціально-економічні механізми застосування грунтозахисної системи землеробства фермерами та керівниками підприємств; 
    пропозиції щодо заходів державного впливу на економічний, науково-технічне та кадрове забезпечення природоохоронних систем в землеробстві. 
    Як пов'язані економічні результати роботи підприємства і міра заклопотаності його керівників про суспільно значущих цінностях взагалі, в тому числі про охорону навколишнього середовища?  Відповідь на це питання дають дослідження фахівців, що вивчають проблеми пріоритетів у стратегічному управлінні.  Аналіз світової практики показує, що залежно від економічного становища в ринковій економіці господарюючі суб'єкти самі визначають пріоритети.  Серед таких пріори...