Давно відомо, що здоров'я людини на 10-20% залежить від спадковості, 10-20% - від стану навколишнього середовища, 8-12% - від рівня охорони здоров'я і 50-70% - від способу життя . Здоровий спосіб життя - це раціональне харчування, заняття спортом, відмова від алкоголю і куріння і багато іншого. Важливу роль відіграє й загартовування. Зростання числа часто хворіючих дітей, особливо у віці до 3 років, у нашій країні за останні роки робить цю проблему надзвичайно актуальною. Загартовування - це науково обгрунтоване систематичне використання природних факторів природи для підвищення стійкості організму до несприятливих агентам навколишнього середовища. Загартовування як фактор підвищення опірності організму до різних метеорологічних умов використовувалося з давніх часів. Дійшов до нас досвід загартовування налічує понад тисячу років. Абу Алі ібн-Сіна (Авіценна) в VIII-IX століттях створив" Канон лікарської науки». Він розділив медицину на теоретичну і практичну, а останню - на науку збереження здоров'я і науку лікування хворого тіла. В одній з глав свооего праці Авіценна говорить про купання в холодній воді, в тому числі і дітей раннього віку, а також про методи підготовки до своєрідного загартовування мандрівників в умовах жаркої пустелі і зимової негоди. Скіфи, за свідченням Геродота і Тацита, купали своїх новонароджених у холодній воді. Якути натирали новонароджених снігом і обливали холодною водою кілька разів на день. Жителі Північного Кавказу двічі на день обмивали дітей нижче попереку дуже холодною водою починаючи з першого дня життя. Основоположник вітчизняної медицини С.Г. Зибелін (1735-1802 рр..) В «Слові про шкоду, що відбувається від змісту себе в теплоті зайвої» (1773) писав: «Дуже корисно ... мити немовлят холодної водою доведення до фортеці і для попередження багатьох хвороб».
У 70-80 рр.. двадцятого століття став відроджуватися інтерес до стародавніх методикам лікування людини. Рішенням Всесвітньої організації охорони здоров'я всі форми і методи, використовувані народною медициною, отримали назву традиційних методик саме тому, що в їх основі лежать старовинні традиції.
Накопичених людством способів лікування дуже багато. Дуже умовно їх можна розділити на 14 великих груп:
1. Загальнооздоровчі методи;
2. Природні методи;
. Біоенергетичні методи;
. Симпатичні методи;
. Східні практики;
. Уринотерапия;
. Водолікування;
. Лікування голодом;
. Лікування диханням;
. Масажі;
. Лікування речовинами органічного та неорганічного походження;
. Фізіотерапія;
. Психотерапія;
. Ментальні способи лікування.
Розглянемо кілька варіантів.
До загальнооздоровчі методам лікування можна віднести
§ систему послідовного очищення організму від шлаків, запропоновану Семенової;
§ правильне, грамотне харчування, що враховує сумісність продуктів між собою, - роздільне харчування по Шелтону;
§ харчування, що враховує конституцію людини, тобто сумісність індивідуума з різними про...