Введення
Перше місце за кількістю споживаної електроенергії належить промисловості, на частку якого припадає понад 60% вироблюваної в країні енергії. За допомогою електричної енергії приводяться в рух мільйони верстатів і механізмів, освітлення приміщень, здійснюється автоматичне керування технологічними процесами та ін Існують технології, де електроенергія є єдиним енергоносієм.
У зв'язку з прискоренням науково-технологічного прогресу споживання електроенергії в промисловості значно збільшилася завдяки створенню гнучких автоматизованих виробництв.
Енергетичної програмою передбачено створення потужних територіально-виробничих комплексів (ТПК) в тих регіонах, де зосереджені великі запаси мінеральних і водних ресурсів. Такі комплекси видобувають, переробляють, транспортують енергоресурси, використовуючи у своїй діяльності різні електроустановки з виробництва, передачі і розподілу електричної енергії.
Об'єднання регіональних ОЕС в більш потужну систему утворило Єдину енергетичну систему (ЄЕС). ЄЕС дозволило знизити необхідну генераторну потужність в порівнянні з ізольовано працюючими електростанціями і здійснювати більш оперативне управління перетіканнями енергетичних потужностей.
Енергетична політика країни передбачає подальший розвиток енергозберігаючої програми. Економія енергетичних ресурсів повинна здійснюватися шляхом: переходу на енергозберігаючі технології виробництва; вдосконалення енергетичного обладнання, реконструкція застарілого обладнання; скорочення всіх видів енергетичних втрат і підвищення рівня використання вторинних енергетичних ресурсів. Передбачається також заміщення органічного палива іншими енергоносіями, в першу чергу ядерної та гідравлічної енергією.
Крім прямого енерго-і ресурсозбереження існує цілий ряд актуальних завдань, вирішення яких в кінцевому підсумку призводить до того ж ефекту в самих виробничих установках, у виробництві в цілому. Сюди, в першу чергу відноситься підвищення надійності електропостачання, так як раптове, іноді навіть досить короткочасне припинення подачі електроживлення може привести до великих збитків у виробництві.
Але підвищення надійності пов'язане зі збільшенням вартості системи електропостачання, тому важливим завданням має вважатися визначення оптимальних показників надійності, вибір оптимальної по надійності структури системи електропостачання.
Також важливим завданням є забезпечення необхідної якості електроенергії. Низька якість електроенергії приводить крім інших небажаних явищ до збільшення втрат електроенергії як в електроприймачах, так і в мережі. Важливе значення набуло вимір показників якості електроенергії.
За останні десятиліття досягнуті значні успіхи не тільки в мікроелектроніці, а й в електроапаратобудування, у розробці нових електричних і конструкційних матеріалів, у кабельній техніці. Ці досягнення відкривають нові можливості в способах каналізації електроенергії і в конструкції розподільних пристроїв (РУ). Зокрема, застосування нових комплектних легко замінних вузлів електричних мереж і мережевих пристроїв може знадобитися у швидко мінливих виробничих умовах сучасних підприємств.
1. Загальна характеристика проектованого цеху