ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Історія фортеці Очаків XVII-XVIII ст. у контексті дослідження суспільних отношений
1.1 Місто-фортеця Очаків як стратегічний та торговельний центр турецько-татарського Прикордонними
1.2 Фортеця Очаків та військова діяльність І. Мазепи
.3 Військові отношения на кордоні очаківського еялету у 30-50-х рр. ХVIII ст.
Розділ 2. Очаківські землі у второй половіні ХVІІІ ст.
2.1 Очаків у торгівельних відносінах Північного Причорномор'я
2.2 Очаків у турецько-татарських політічніх відносінах Другої половини ХVІІІ ст.
2.3.Очаківські землі у російсько-турецьких війнах
Розділ 3. Охорона праці та безпека у НАДЗВИЧАЙНИХ сітуаціях
Вступ
.1 Аналіз и оцінка умів праці за мікрокліматом у пріміщенні деканату факультету політічніх наук
.2 Безпека людини у НАДЗВИЧАЙНИХ сітуаціях при масових Заворушення
Висновки
Список використаних джерел та літератури
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Актуальність теми дослідження візначається необхідністю систематичного Вивчення воєнно-стратегічного значення міста-фортеці Очаків у бойовому діях російсько-українського противостояние турецькій агресії у XVIII ст. У Цій борьбе Важлива роль відіграло українське козацтво. Причем слід Зазначити, что в історичній науке вісвітлюваліся питання більш ранніх періодів історії, коли козацтво виступать самостійнім суб єктом проти татарсько-турецької експансії. Тема роли фортеці Очаків у воєнніх діях XVIII ст. залішається до кінця НЕ Розкрити, особливо аспекти, Які стосують участия українського козацтва в російсько-турецьких війнах та у локальних конфліктах вокруг міста-фортеці Очаків. Ні в російській, ні в українській історіографії НЕ проаналізовано взаємозв язок козацького мистецтва ведення бою та російської воєнної тактики, якові розроблялі ї застосовувалі в ході російсько-турецьких ЗБРОЙНИХ конфліктів Такі видатні полководці свого годині як Б. Мініх, П. Румянцев, що не відтворено послідовності розгортання історічніх подій вокруг фортеці Очаків у XVIII ст.
Крім того, вказана тема актуальна ще й тім, что вона стосується Важлива проблем колонізації півдня України, українсько-турецької торгівлі в Північно-Західному Причорномор'ї ї, розвитку європейської міжнародної політики у зв язку зі «східнім харчування» , експансією России до берегів Чорного моря.
Про єкт дослідження - міжнародні отношения російсько-українсько-турецького противостояние у XVIII ст.
Предмет дослідження - місто-фортеця Очаків у міжнародних відносінах XVIII ст.
Мета дослідження Полягає у вісвітленні воєнно-стратегічної роли міста-фортеці Очаків у міжнародних відносінах XVIII ст. Для реализации мети роботи передбачається вирішенню Наступний Завдання:
- показати місто-фортецю Очаків як стратегічний та торговельний центр турецько-татарського Прикордонними;
- проаналізуваті роль фортеці Очаків у військовій ДІЯЛЬНОСТІ І. Мазепи;
- простежіті військові отношения на кордоні очаківського еялету у 30-50-х рр. ХVIII ст .;
- охарактерізуваті Очаків у торгівельних відносінах Північного Причорномор'я я;
- вісвітліті роль Очакова у турецько-татарських політічніх відносінах Другої половини ХVІІІ ст .;
- візначіті місце Очакова у російсько-турецьких війнах ХVIII ст.
Хронологічні Межі дослідження охоплюють період з 1710 до 1791 рр. Нижня мета определена годиною актівної експансії Російської імперії до берегів Чорного моря, починаючі з російсько-турецької Війни 1710-1713 рр., Верхня - прієднанням Криму (1783 р.) I Ясько мирного договору (1791 р.).
При цьом, Для пояснення питань комерційної торгівлі міжнародніх реалій були задіяні більш ранні хронологічні Межі, включаючі події XVI-XVII ст.
Географічні рамки дослідження охоплюють теріторію очаківського еялету - Межиріччя Бугу та Дністра, на Якій відбуваліся історичні події російсько-українсько-турецького противостояние у XVIII ст. вокруг фортеці Очаків.
методологічні основи дослідження ґрунтуються на загальновжіваніх науково-дослідніцькіх принципах про єктівності, пріорітету Фактів и загальнолюдського цінностей. Дослідження проводять з використанн таких загальнонаукові методів, як аналіз, синтез, індукція та дедукція. Для Досягнення поставленої мети Використано следующие методи ДОСЛІДЖЕНЬ, а самє: історико-генетичний, історико-порівняльний, метод історичної реконструкції.
базовим для досліджуваної проблеми стали принципи історізму та про єктівності. Принцип історіз...