Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Аналіз і оптимізація електроспоживання на металургійному підприємстві

Реферат Аналіз і оптимізація електроспоживання на металургійному підприємстві





">? Q і? S - розмах коливань реактивної та повної потужності відповідних електроприймачів з «ударним» характером навантаження.

«Загальної» точкою мережі, в якій повинні забезпечуватися нормативні параметри якості електроенергії, в цьому випадку є шини 110 кВ підстанції. За повідомленням енергопостачальної органіцаціі потужність короткого замикання в цій точці в мінімальному режимі становить +1656 МВА.

Нижче наведені дані по впливу електроприймачів ЕСПЦ і прокатного стану на живильну мережу та визначено основні параметри установок для компенсації реактивної потужності та забезпечення нормативних значень параметрів якості електроенергії.

Основні споживачі електросталеплавильного відділення ДСП і АКП підключені до мережі 35 кВ.

Максимальний розмах коливань реактивної потужності ДСП -? Q дсп? 11 МВАр, а розмах коливань реактивної потужності АКП -? Q акп? 2,5 МВАр. Сумарний розмах коливань реактивної потужності, який визначається як геометрична сума його складових -? qсум? 11,3 MBA.

У цьому випадку максимальне значення коливань напруги на шинах 110 кВ підстанції складе? V =? Q/Sкз х 100%=0,68%, що дозволяє не приймати спеціальних заходів з придушення коливань напруги.

Природний коефіцієнт потужності ДСП в період розплавлення дорівнює Cos?=0,7. Природний коефіцієнт потужності АКП дорівнює Cos?=0,8. Для двох агрегатів встановлено загальне компенсує пристрій 15,0 МВАр 35кВ для підвищення значення коефіцієнта потужності до величини 0,98.

Установка компенсації реактивної потужності, обрана за умовою підвищення Cos? до величини 0,98, обладнана реакторами для фільтрації третій гармоніки і, при зазначеної потужності к.з. на шинах 110 кВ, і повинна забезпечити зниження спотворення форми кривої напруги в мережі, а коефіцієнт несинусоїдальності напруги при цьому не повинен перевищувати нормативного значення.

Проте в даний час знаходиться у відключеному стані внаслідок завищеного рівня напруги на шинах 35 кВ підстанції.

Результати оцінки показників якості електроенергії ЗРУ 35 кВ проведені в процесі енергоаудиту показує не відповідність вимогам ГОСТ показників сталого значення відхилення напруги, коефіцієнта n-гармонійної складової та дози флікера.

Прокатний стан має у своєму складі чорнову групу з 6 клітей з потужністю головних приводів по 300 кВт, проміжну групу з 6 клітей з потужністю головних приводів по 500 кВт і чистову групу з 6 клітей з потужністю головних приводів по 500 кВт.

Всі головні приводу через індивідуальні трансформатори підключаються до ГПП - 1 на напрузі 10 кВ.

Максимальний розмах коливань повній потужності при будь-яких режимах прокатки не перевищує? S? 2 МВА.

«Загальної» точкою мережі, в якій повинні забезпечуватися нормативні параметри якості електроенергії, є шини 10 кВ ГПП зі значенням потужності короткого замикання в мінімальному режимі S к.з. =230 МВА.

У цьому випадку максимальне значення коливань напруги на шинах 10 кВ ГПП складе? V =? S/S к.з. х 100%=0,87%, що дозволяє не приймати спеціальних заходів з придушення коливань напруги.

У свою чергу шини 10кВ ГПП - 1 через трансформатори 110/10кВ підключені до шин 110кВ підстанції і максимальне значення коливань напруги, створюване клітями прокатного стану на шинах 110 кВ, становитиме? V =? S/S к.з. х 100%=0,12%.

Таким чином, максимальні значення коливань напруги на шинах 110 кВ підстанції в «загальної» точці визначаються як геометрична сума коливань напруги, створюваних пічними агрегатами, і коливань напруги, створюваними клітями прокатного стану, і становить приблизно 0, 69%, що дозволяє не приймати спеціальних заходів з придушення коливань напруги. Разом з тим результати перевірки якості електроенергії показали невідповідність показників якості за коефіцієнтом n-гармонійної складової і дозі флікера.

Результати споживання активної та реактивної потужності і коефіцієнта потужності наведено у таблицях 2.9-2.13.


табл.2.5

Обсяг транспортування електроенергії на рік, кВт * год

годКЛ166 110кВКЛ167 110кВКЛ168 110кВКЛ168 110кВВЛ 1 35кВВЛ 2 35 кВВСЕГО201038 176 44640 133 56616 848 04219 401 80962 635 65050 190 973 227 386 486

Табл.2.6

Споживання реактивної енергії в рік кВар * год

годКЛ166 110кВКЛ167 110кВКЛ168 110кВКЛ168 110кВВЛ 1 35кВВЛ 2 35 кВВСЕГО20109 210 08011 296 +7842 030 +6772 045 03 645 381 98 735 918 305 105 882 869

табл.2.7

Видача в мережу на рік, кВар * год


Назад | сторінка 10 з 19 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Техніко-економічне обгрунтування вибору пристроїв компенсації реактивної по ...
  • Реферат на тему: Визначення втрат активної потужності і річних втрат електроенергії для ліні ...
  • Реферат на тему: Економічне обгрунтування рішення по компенсації реактивної потужності
  • Реферат на тему: Оцінка ефективності використання конденсаторних пристроїв для компенсації р ...
  • Реферат на тему: Вимірювання основних електричних величин: напруги, струму, потужності, енер ...