теризують особистість підсудного, і обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Після проголошення вироку захисник (адвокат) повинен зустрітися зі своїм підзахисним і обговорити питання про необхідність подачі касаційної скарги на оголошений вирок, оскільки самостійно прийняти таке рішення захисник не має право. У тому випадку, якщо підзахисний не бажає оскаржити винесений судом вирок у касаційній інстанції, то робота адвоката в якості захисника по цій кримінальній справі завершено. Але в тому випадку, якщо підзахисний все ж висловив бажання оскаржити проголошений вирок, то настає наступна стадія роботи адвоката (захисника) - робота в касаційній і наглядовій інстанції.
. 3 Участь захисника в касаційному і наглядовому виробництві
При незгоді засудженого або його захисника (адвоката) з вироком, винесеним судом першої інстанції, сторона захисту протягом строку оскарження (10 діб з дня проголошення вироку, а якщо засуджений утримується під вартою - в той же термін з дня вручення йому копії вироку) має право звернутися до суду другої інстанції. При цьому участь адвоката в касаційному і наглядовому виробництві, не є обов'язковим з погляду російського кримінально-процесуального закону. Адвокат може брати участь на цій стадії тільки в тому випадку, якщо він має доручення від свого підзахисного або його законних представників. Причому на цій стадії в якості захисника брати участь може той же адвокат, що і на стадії слідства в суді, а може і зовсім інший адвокат, якого тільки що запросили. Слід пам'ятати, що у разі запрошення нового адвоката його завдання, перш за все, буде полягати в ретельному вивченні всіх матеріалів слідчих і судових дій по розглянутому кримінальній справі. Проаналізувавши вирок суду захиснику (адвокату) необхідно переконатися, що винесений судом вирок законний, обгрунтований і мотивований. Далі необхідно зустрітися з підзахисним і обговорити з ним лінію захисту і всі виявлені порушення або відсутність таких порушень. За результатами обговорень, захисник (адвокат) разом зі своїм підзахисним мають право подати скаргу або подання (тобто оскаржити вирок).
Скарга і подання приносяться через суд, який постановив вирок, що підлягає оскарженню. Про подання скарги або подання суд, який постановив вирок, зобов'язаний сповістити всіх тих учасників кримінального процесу, інтереси яких безпосередньо зачіпаються зазначеними зверненнями. Крім того, суд першої інстанції повинен направити копії скарги та подання названим учасникам кримінального процесу з тим, щоб вони могли скористатися своїм правом подати свої письмові заперечення на скаргу або подання - ці заперечення (якщо вони є) підлягають залученню до кримінальної справи. Подача скарги або подання безпосередньо до суду другої інстанції не прискорює розгляд справи, як вважають деякі учасники кримінального процесу, а, навпаки, призводить до значного збільшення термінів виробництва в судах апеляційної та касаційної інстанцій зважаючи на необхідність повернення ними надійшли скарги або подання до суду першої інстанції.
Особиста участь захисника (адвоката) в касаційному засіданні є дуже важливим етапом всього кримінального процесу. Так, якщо суд касаційної інстанції визнав скаргу адвоката обгрунтованою то, він змінює рішення (вирок) суду першої інстанції. Але і залишення судом другої інстанції касаційної скарги адвоката без задоволення не позбавляє його можливості оскаржувати це ж рішення, але тільки в наглядовому порядку.
Однак тут слід пам'ятати той факт, що в порядку нагляду кримінальну справу може бути переглянуто вже не за скаргою захисника (адвоката), а лише за протестом відповідного прокурор?? або голови суду, яким захисник (адвокат) і спрямовує свої скарги. Відмова цих посадових осіб (прокурора або голови суду) принести протест не забороняє адвокату звертатися вдруге до них же з тією ж самою скаргою. При цьому - для складання мотивованої скарги необхідне знання всіх матеріалів розглянутого кримінальної справи, так як в ній необхідно посилатися на допущені порушення вже у всіх інстанціях (де було розглянуто справу), у тому числі необхідно вказати, чого не врахував суд другої інстанції.
Таким чином, приймаючи особисту участь у розгляді кримінальної справи в наглядовій інстанції, адвокат (захисник підсудного, обвинуваченого) може також давати деякі усні пояснення після доповіді матеріалів кримінальної справи суддею (з дозволу судді, звичайно).
Висновок
На основі всього вищесказаного, можна зробити висновки, що в Російській Федерації кожному громадянину гарантується право на одержання кваліфікованої юридичної допомоги. Для обвинуваченого і підозрюваного це право реалізується через надання можливості мати захисника, яким є особа, яка здійснює в установленому законом порядк...