ультур, но и в плане Перетин культур різніх історічніх епох, художніх стілів, картин світу і т.д.
Проведення в работе аналіз вівся помощью семіотичних методів. Саме семіотіка дозволяє вівчаті Різні види мистецтв и вести їх порівняльний аналіз, що не стаючі на точку зору Жодний з них, як бі перебуваючих «над ними», оскількі для неї, В принципі, що не має значення та реальна сфера, де функціонують знаки. Саме тому вона может аналізуваті мову різніх мистецтв з Однаково успіхом, займаючісь проблемою.Більше мов (кодів) мистецтв и входять до їх складу знаків.
ЦІ возможности семіотікі стають особливо явнімі в таких випадка, коли необходимо аналізуваті Такі складні явіща, як процес екранізації літературного твору.
У работе були розглянуті основні принципи семіотічного підходу та его Придатність до СФЕРИ мистецтва. Причем его застосовність булу Розкрити в різніх аспектах (синтаксичними - в плане спеціфікі мови кіно, семантичності - в плане співвідношення мистецтва и дійсності, та прагматичному - в плане впліву різного роду ідеологем як при створенні, так и при інтерпретації фільмів).
Саме семіотичний ПІДХІД дозволивши зрозуміті, в чому Полягає принципова відмінність мови кіно і мови літератури: знаки кіномові и знаки вербального мови, на якому створюються літературні твори, володіють різною природою.
Дискусія про спеціфіку кінематографічного коду дозволяє сделать деякі Висновки про Особливостігри кіномові в порівнянні з вербальним природною мовою: з одного боці, уявлення про конвенційної -природі візуальної репрезентації (тобто иконичен-ського знака) по суті означає повернення до Ідеї про сходжу структуру мови кіно і вербального мови, но на новому Рівні; з Іншого боці, стверджується ідея багаторівневого кодування іконічного знаку мови кіно, тім самим віявляється, что мова кіно НЕ простіше, чи не універсальніше (і в цьом СЕНСІ - НЕ досконаліше) природної мови и відрізняється більшою мірою умовності.
Семіотичний аналіз проблеми мови кіно показує, что ВІН, при всій своїй слабкості, нестійкості, тім НЕ менше, є особливую кодом, на Який Величезне Вплив чинять субкоди, лексико-коди, ідеологемі и т.д. , характерні для тієї культури, в рамках якої створюється фільм. Це характерно и для других мов, Які віробляють мистецтва, и це принципова відрізняє їх від вербального мови, на якому створюються літературні твори, и Який змінюється Вкрай Повільно.
Тому, строго Кажучи, широко Поширена думка про том, что в процессе екранізації літературних творів відбувається їх переклад з мови літератури на мову кіно, що не коректні. Екранізація літературних творів - це новий вид художньої творчості, а фільм, Створений в результате екранізації, представляет собою нове художній твір, новий естетичний феномен, Який підпорядковується своим внутрішнім закономірностям создания та Існування
І так, на прікладі чотірьох фільмів: «Портрет Доріана Грея» 1945, «Доріан Грей» 1970, «Доріан Грей. Діявольській портрет »+2001, і» Доріан Грей »+2009 ми спробувалі Побачити інтерпретації уайльдовского образу прекрасного юнака з душею диявола. Кожна з ціх екранізацій прімітна тім, что стало своєріднім поворотом у долі Доріана Грея в кінематографі. Причому не безглуздій, реалізованім лишь для епотажа (так например «Портрет Доріані Грей» або «Образ Доріана Грей у жовтій прессе», невдача ціх постановок не в тому, что Грей в них жінка, а ті, что ЦІ фільми порожні, смороду НЕ мают підтексту), а необхіднім, щоб Розкрити перед Глядач всю трагедію Доріана Грея, показати, что даже найпрекрасніша форма без внутрішньої краси становится безглуздою. Доріан Грей и в Книзі, и в екранізаціях, нікому НЕ прініс радості. Навпаки, хвилини две - трьох радуваті око, ВІН Ставай фатально ЛЮДИНОЮ, руйнував чужі долі, и живий страждань. У последнего фільмі даже своєю смертю ВІН порушив благополуччя родини Генрі, зруйнувалися дружбу бацька и доньки, у Книзі ВІН погубивши Алана Кембела и зіпсував життя Гетті Мертон. ВІН у своєму лицемірство надів маску Чесноти, его краса служила лишь прикриття его вад.
Кожна з ціх чотірьох екранізацій злилися з уайльдовской естетитки и відповіла на головний принцип творчості генія: естетизм, если ВІН НЕ підкріпленій красою душі людської, Згубна.
Список літератури
1. Ellis J. The literary adaptation. An introduction [Text]/J. Ellis//Screen.- 1982. - №23 (1).- P. 3-5.
. Helman A. Przedmiot i metody filmoznawstwa [Tekst]/A. Helman.-? Od?:Wy dawnictwo? Odzkie, 1985. - 304 s.
3. Базен А. Глава «За нечисте кіно: На захист екранізацій» [Текст]/Пер. В. Божовіча та І. Епштейн.- М .: Мистецтво, 1972.
. Вартанов А. Образи літератури в графіці і кіно [Текст]/А. Варт...
