шукають дітей своих ... [6, 248].
Дружина и маті Хоробрів козаків, Варвара и сама не гірше володіє зброєю. Рука ее НЕ схібіла, коли вона побачим Зрадник, что підпалював сіно в козацькому таборі «старий пістоль, а добро б є». У четвертій Дії образ не говіркої стріманої Варвари підносіться на Справжня драматично вісочінь. Чи не знаючи Нічого про Зосю, Варвара ставитися до неї, проти, недовірліво, вон відчуває інтуїтівно, что перед нею - ворог. І в хвилини, коли рука Богданова піднімає до вуст келих з Отрута, всіпаною руками прекрасної шляхтянки, голос Варвари зупіняє его: «Богдані, що не пий, постав на стіл». Богдан, ї без того тяжко враженя «зрадою» Богуна, що не хоче слухати Варвару, - и вона віпіває отруєне вино. Без Ваганов відає вона свое життя за Богдана, в которого вірить, якому доручили частку замучені люди.
Можна провести уявно лінію между трьома образами Ганна - Катря - Варвара. Усі три образи з різніх драм, різніх письменників наповнюються Однаково рісамі. Смороду як янголи - охоронці гетьмана захіщають его от небезпеки, дбають про нього.
Порівнюючі Із драмами М. Старицького та Г. Хоткевича, образ І. Богуна змальованій у О. Корнійчука більш віразніше, з віщою моральною цінністю. Хоча найбільшою картиною Висвітлення образу І. Богуна у Корнійчуку є сцена добитий Богуна, обмовленого мерзеннімі зрадниками.
Багат крітіків докоряли драматургу «чому Богун НЕ оправдовується?». Богун НЕ МІГ и мовити слова, у душі палав вогонь, почуттів у него булу надія, что Лизогуб підтвердіть, что порох, Який НЕ надійшов до гуманності, ВІН віряджав, но цього ВІН НЕ почув:
Вперше чую, что покаране тобі Було надіслаті обози в Гумань, знаю Одне, що ти надіслав їх в Чернігів [6, 280].
Зраду Лизогуба І. Богун відразу впізнав, но вчінкі его товаришів, друзів гетьмана їхню недовіру ВІН НЕ очікував. Его обгорнулі почуття відчаю, страху не від того, что мают его стратіті, а от недовірі козаків. Одна кохана Соломія НЕ Втратили Віру у Богуна, одна вона НЕ віріла в підлу зраду. Альо як знаємо зраду Було вікріто и Лизогуба схоплено.
У драматічній будові твору, в доборі художньо-зображального ЗАСОБІВ Корнійчук творчо вікорістовує и розвіває традиції класичної української драматургії. За своим жанром «героїкі», як его визначавши драматург, історична драма «Богдан Хмельницький» будується на сильних почуттів и пристрастей, на контрастних зіставленнях.
драма хмельницький Старицький Хоткевич
Висновок
Твір М. Старицького, Г. Хоткевича, О. Корнійчука «Богдан Хмельницький» заслуговує вісокої ОЦІНКИ.
Детально проаналізувавші трьох драми, мі Можемо візначіті стереотипи та орігінальність драм. Спільні РІСД у зображенні родини прослідковуємо у драмах М. Старицького та Г. Хоткевича. Зокрема, це зображення таких постато як Ганни - Катрі, Тимко - Тіміша, Єлені - пані Хмельницької. У них є схожість як у діях так и в моральних якости, тобто персонажі як Ганна М. Старицького и Катря Г. Хоткевича переживали за гетьмана, всегда допомагать Йому у вірішенні его душевних переживань. Схожість образів Тимко та Тіміша у тихий же драматургів Полягає у вірності та підтрімці свого батька. У персонажів Єлені - пані Хмельницької схожість у негативних рісах, а самє їхнє самолюбство, зрадліві вчінкі, котрі смороду лагодили. Відмінність бачим у драмі О. Корнійчука, у него Взагалі Росія не опісується.
Цікавою постаттю є образ полководця І. Богуна. Цей персонаж присутній у трьох драмах, но у Кожній драмі ВІН є орігінальнім, тобто драматурги зображують его роздуми, вчінкі по-різному. У драмі М.Старицького персонаж І. Богуна змальовується як вірного, незрадлівого товариша, Який давав хороші поради, всегда БУВ поруч. У Г.Хоткевича образ цього полководця вже трішки відрізняється, а самє Богун постає більш відважнішім, ВІН НЕ мовчить, чи не боїться Сказати гетьману про свои думки. У драмі О. Корнійчука полководець І. Богун є уособленням патріотічності, відданості. Драматург Надав Богуну вищої моральної цінності. Спільнімі моментами в усіх трьох драмах є ті, что І.Богун Виступає противником довіри турецькому султану, та его НЕ удовольствие про договір з Москвою. А орігінальністю є різне зображення его образу, его Дій, емоцій Які ВІН Робить.
На Основі Виконання мною Завдання детально проаналізовано та Розглянуто трьох драми «Богдан Хмельніцькій» та Визначи їхні Спільні та оригінальні РІСД. Таким чином всі Завдання дослідження віконані.
Література
1. Барабаш Л. Про народність драматургії О. Корнійчука/Л. Барабаш//Народна творчість та етнографія - К, 2 008.- №4.- С. 66 - 68.
. Вакуленко Д. О. ...