го роду викликається здешевленням сформованого виробництва елементів основного капіталу внаслідок зростання продуктивності праці. Моральний знос другого роду зумовлюється науково-технічним прогресом, винаходом більш досконалих елементів основного капіталу. При цьому готівковий функціонуючий капітал частково знецінюється.  
 В умовах інформаційного суспільства значна частина основного капіталу фірми постає у вигляді інтелектуальної власності, яка обліковується як нематеріальних активів підприємства. Основний капітал такого роду схильний втрати вартості внаслідок знецінення інформації, що міститься в ньому. Тому в сучасних умовах стосовно нематеріальною основних засобів доцільно особливо виділяти інформаційний знос. Під інформаційним зносом розуміється знецінення інформації: (а) з причини інформаційного прогресу; (б) внаслідок витоку комерційної таємниці і перетворення укладеної з нею інформації в загальнодоступну. Він проявляється у зниженні ціни елементів основного капіталу, виручки і рентабельності осуществляющегося з його допомогою виробництва продукції. Однак на практиці облік інформаційного зношення не здійснюється. 
  Амортизаційні відрахування нерідко розглядаються як важливе джерело фінансового покриття розроблюваних бізнес-проектів. 
  Амортизаційні відрахування безпосередньо призначені для того, щоб відбувалося фінансування капітальних вкладень для простого відтворення в масштабах національної економіки. Разом з тим зворотне вкладення грошових коштів може стати фактором додаткового фінансування окремого підприємства, удосконалення знарядь праці, підвищують ефективність виробництва. У результаті на мікрорівні відбувається відтворення в розширеному масштабі: (а) розширеному екстенсивно, якщо воно здійснюється на колишній технічній основі; (б) розширеному інтенсивно, якщо застосовуються більш досконалі засоби виробництва. 
  Величина амортизаційних сум, якими може розташовувати підприємство, визначається трьома факторами: (1) балансовою вартістю основних засобів; (2) термінами їх служби; (3) методом обчислення розміру амортизації. 
  Загальні нормативи амортизаційних відрахувань, що відображають різний термін служби основних фондів, регулюються законодавчо. Відповідно до Класифікації основних засобів, застосовуваної з 1 січня 2002 року, виділені наступні амортизаційні групи: 
  перша група - все недовговічне майно зі строком корисного використання від 1 року до 2 років включно (в основному інструменти і пристосування, застосовувані в різних галузях); 
  друга - майно зі строком корисного використання понад 2 до 3 років включно (бурильні установки, машини і обладнання для приготування кормів та ін.); 
  третя група - майно зі строком корисного використання понад 3 до 5 років включно (комп'ютери та принтери до них, машини для сортування і рахунки грошей, ліфти, конвеєри, машини і вантажно-розвантажувальне обладнання та ін.) ; 
				
				
				
				
			  четверта група - майно зі строком корисного використання понад 5 до 7 років включно (машини і устаткування сільськогосподарські і лісогосподарські, для комунального господарства; обладнання фотоскладальне, медичне та хірургічне; телефонні апарати, побутові прилади, годинник і прилади часу та ін.); 
  п'ята група - майно зі строком корисного використання понад 7 до 10 років включно (верстати з ЧПУ, трактори, комбайни, автомобілі легкові великого класу та вантажні вантажопідйомністю понад 5 до 15 т, тролейбуси ін.); 
  шоста група - майно зі строком корисного використання понад 10 до 15 років включно (нафтові свердловини, споруди культури і відпочинку, ванни, раковини, умивальники, автомобілі вантажопідйомністю понад 15 т, літаки і вертольоти та ін.) ; 
  сьома група - майно зі строком корисного використання понад 15 до 20 років включно (печі мартенівські, крани стаціонарні, струнні музичні інструменти, тепловози та інших.); 
  восьма група - майно зі строком корисного використання понад 20 до 25 років включно (магистральні газопроводи, доменні печі, промислові електровози, сейфи, вогнетривкі шафи та ін.); 
  дев'ятого група - майно зі строком корисного використання понад 25 до 30 років включно (злітно-посадочні смуги, очисні споруди, ядерні реактори та ін.); 
  десятий група - майно зі строком корисного використання понад 30 років (ескалатори, круїзні судна, вагони метрополітену, лісозахисні смуги та ін.). 
  Таким чином, протягом нормативного терміну експлуатації повинні проводитися амортизаційні відрахування на повне натурально-речовий відновлення всіх основних фондів, т. е. їх реновацію. 
  За деякими видами основних фондів амортизація не нараховується (наприклад бібліотечному...