фонду).  
 У рамках обумовленого Положенням загального терміну служби основних фондів можливе різне літочислення величини амортизаційних відрахувань залежно від методу їх нарахування. Законодавець з метою оподаткування (ст. 259 Податкового кодексу Російської Федерації) розрізняє лінійну і нелінійну форму обліку амортизації. 
  Лінійне числення амортизації означає рівномірне списання вартості основних фондів протягом усього терміну їх служби. Воно є основним, визначається фізичним зносом основних фондів у процесі їх раціонального використання та може застосовуватися до всіх об'єктів основних засобів. Відносно восьмий, дев'ятої та десятої амортизаційних груп встановлений тільки лінійний метод амортизації. 
  Нелінійне числення амортизації є додатковим. Воно являє собою нерівномірне списання вартості основних фондів і застосовується не завжди. Амортизація може нараховуватися нерівномірно, наприклад, в залежності: 
  від реальності загрози нанесення збитку від морального зносу основних фондів. З метою його запобігання фірми практикують прискорену амортизацію; 
  від простоїв устаткування і періоду його корисного використання протягом року. Амортизація не нараховується на основні фонди, переказані за рішенням керівництва організації на консервацію тривалістю понад три місяці; 
  від обсягу виконаної роботи На підставі віднесення тих чи інших основних фондів до певної амортизаційної групі з урахуванням методу нарахування амортизації визначається норма амортизації. Норма амортизації - це відсоток вартості основних засобів, який нараховується протягом місяця. Норма амортизації визначається виходячи з усього строку корисного використання кожного об'єкта основних засобів. 
  Щодо основних засобів, схильні загрозі морального зносу, підприємства мають право застосовувати нелінійне числення амортизації. У цьому випадку загальний термін служби розбивається на два періоди: 
  в перший період амортизується до 20% вартості з підвищеним коефіцієнтом, але не більше 2; 
				
				
				
				
			  в другий період рівномірно амортизується залишкова вартість. 
  Наприклад, відповідно до Класифікації основних засобів термін служби верстата з числовим програмним управлінням визначений у 10 календарних років. При лінійному обчисленні амортизації К=10%. Тобто щорічно 10% вартості верстата мало б списуватися на створюваний продукт при калькуляції витрат. 
  Припустимо, прийнято рішення застосувати нелінійне числення амортизації з підвищеним коефіцієнтом 2. Тоді 20% амортизації буде нараховано протягом календарного року, який складе перший період. За другий період, а саме за календарних 9 років, буде рівномірно списана залишкова вартість верстата в розмірі 80%. 
  Щодо основних засобів, що використовуються для роботи в умовах агресивного середовища і (або) підвищеної змінності, до норми амортизації можуть застосовуватися збільшені коефіцієнти. Під агресивним середовищем розуміється сукупність природних і (або) штучних факторів, вплив яких викликає підвищений знос (старіння) основних засобів у процесі їх експлуатації. До роботи в агресивному середовищі прирівнюється перебування основних засобів в контакті з вибухо-, пожежонебезпечної, токсичною чи іншої агресивної технологічним середовищем, яка може послужити причиною (джерелом) ініціювання аварійної ситуації. У такому випадку використовується додатковий коефіцієнт до норми амортизації, але не вище 2. 
  Для амортизованих основних засобів, які є предметом договору фінансової оренди (лізингу), до основної норми амортизації платник податків має право застосовувати спеціальний коефіцієнт, але не вище 3. 
  У всіх випадках підвищена норма амортизації позначається на собівартості продукції, веде до її зростання. В результаті знижується цінова конкурентоспроможність продукції фірми. 
  Суттєвою перешкодою на шляху утворення джерел фінансування капітальних вкладень з власних коштів є багаторічний високий рівень інфляції при значному терміні служби основних фондів. У результаті всі види грошових заощаджень стають економічно недоцільними. Природний наслідок такого явища - затримка в застосуванні прогресивних технологій, використання фізично і морально застарілого обладнання, часті ремонти і аварії, випуск неконкурентоспроможної продукції. 
  Прийнято розрізняти валові і чисті капіталовкладення. Чисті капіталовкладення - це валові капіталовкладення за вирахуванням амортизаційних відрахувань. 
  . 6 Залучені кошти фірми 
   Структура залучених коштів - джерел капітальних вкладень. Складання будь-якого проекту фінансування капітальних вкладень обов'язково включає вишукування, оцінк...