ю з причин, що стримують широке поширення логістики, є невирішеність питань оцінки ефективності її застосування. Основні проблеми в цій галузі - брак інформації про логістичних витратах, відсутність обгрунтованих методів їх обліку та оцінки, складність відстеження взаємного впливу рішень в різних областях виникнення таких витрат, відсутність інструментальних даних для здійснення повного і точного розрахунку інтегральної логістичної ціни. [5, с.135]
Труднощі в оцінці ефективності логістики пов'язані головним чином з існуючими методами обліку витрат в організаціях, що не дозволяють виділяти і контролювати логістичні витрати, і, отже, оцінювати результативність відповідних функцій, здійснюваних фірмою. У практиці бухгалтерського обліку дані про витрати, пов'язаних із здійсненням логістичних функцій, певною мірою є у фінансовій звітності будь-якого комерційного підприємства. Проте вжиті способи обліку та групування витрат в стандартних документах передбачають подання даних у формі, не придатною в достатній мірі для оцінки логістичних витрат та їх результативність [8, c.324].
Існуючі системи обліку традиційно розподіляють витрати по широким агрегованим групам. У сформованій бухгалтерській практиці витрати групуються на природній основі (за їх «природі») - заробітна плата, амортизаційні відрахування і т.п., а не за видами робіт і напрямками діяльності. Практично неможливо визначити витрати, наприклад, на складування одиниці зберігання, які необхідні для планування відповідних логістичних операцій. Утруднена оцінка витрат на логістичні операції, що виконуються одночасно працівниками декількох підрозділів організації. [7, c.124]
Серйозним недоліком традиційної звітності є те, що в ній не виділяються в окрему групу витрати на управління запасами.
У деяких випадках у витратах оцінюються процентні платежі і вартість вкладеного в запаси капіталу. Однак при цьому ніяк не враховуються і не включаються до агреговані групи витрати, пов'язані з «омертвлянням» капіталу в запасах матеріалів, незавершеного виробництва і готової продукції, втратами від дефіциту запасів готової продукції та недостатнім рівнем логістичного сервісу. Практично не враховується у витратах той факт, що матеріальні запаси схильні з часом втрат, зниження якості, а іноді й повної втрати споживчих властивостей. Все це в значній мірі занижує підсумкові показники витрат і призводить до ситуації, коли керівники погано уявляють, в яку суму обходиться фірмі зберігання її запасів.
Таке заниження власних витрат, пов'язаних із запасами, може призводити до неправомірних рішень щодо планованих та існуючих розмірів запасів по кожному виду ресурсу або товару, а також за вибором між виконанням функції складування внутрішніми підрозділами та використанням послуг складу загального користування або спеціалізованих логістичних фірм. Як правило, відмова керівників організацій від послуг логістичного посередника, здатного виконати весь комплекс робіт по складуванню і управлінню запасами більш ефективно і якісно, ??грунтується на уявній позитивній різниці між цінами на пропоновані послуги і величиною власних витрат зберігання в розрахунку на одиницю товару або ресурсу. Більш повний і точний облік витрат міг би звести цю різницю до мінімуму або навіть до від'ємного значення. Тим самим, обгрунтованість прийнятих управлінських рішень була б значно вищою. [4, c.245]
Практика показує, що майже завжди в процесі обліку до логістичних не відносять витрати застарівання і втрачених продажів. Однак такі витрати безпосередньо пов'язані з проходженням матеріальних потоків і тому, безсумнівно, носять логістичний характер. Їх величина в окремих випадках може бути дуже великий, але вони, як правило, не враховуються і, отже, не піддаються необхідним управлінським впливів. Витрати застарівання виникають тоді, коли готові вироби, а також комплектуючі, сировину і матеріали не можуть бути повністю використані за своїм первісним призначенням в процесах виробництва або реалізації і тому підлягають вилученню.
Витрати такого виду є практично на всіх підприємствах. Проте в деяких галузях застарівання відбувається особливо швидко, що викликає прискорене зростання відповідних витрат.
Витрати втрачених продажів виникають в результаті неотриманого прибутку від непроданих товарів. Такі втрати прибутку, за оцінками зарубіжних фахівців, можуть досягати 30% доходів від продажів у виробництві комп'ютерів і до 50% в індустрії моди. Слід враховувати, що недооцінка попиту може призводити не тільки до втрачених можливостей продажів потенційним споживачам, але і в галузях з швидким старінням - до втрати частки ринку або взагалі всієї ринкової ніші. [2, c.198]
Ускладнює облік логістичних витрат і той факт, що на практиці часто є недоцільним, а іноді й неможли...