а, і інша діяльність утворюють єдину стадію виконання постанов, але є її різними етапами. [6, с. 141]
Не підлягає виконанню постанова, якщо воно не було приведено у виконання протягом 3 місяців з дня набрання чинності. Загальний порядок виконання стягнень визначається проектом ПІКоАП, а окремі положення деталізуються іншими законодавчими актами та нормативно-правовими актами державних органів. [17, с.111]
У разі винесення кількох постанов про накладення адміністративних стягнень на одне і те ж особа кожне постанова виконується окремо. p> Орган, який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє виконання постанови у випадках:
-видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
-скасування акта, встановлює адміністративну відповідальність;
-смерть особи, у щодо якої винесено постанову. [13, с.463]
В
Висновок
У цьому курсової роботі були викладені основні принципи й елементи виробництва по справах про адміністративні правопорушення. У зв'язку з проведеним аналізом точок зору різних вчених напрошується висновок про те, що провадження у справах про адміністративні правопорушення є невід'ємною частиною адміністративного процесу і однією з основ функціонування інституту адміністративних правопорушень.
Розглянуте виробництво має пов'язані завданням і в той же час відокремлені метою і призначенням стадії - відносно самостійні частини виробництва.
На жаль, питання правопорушень (а точніше проблема правопорушень) завжди буде актуальним, т.к. створити ідеальне суспільство з правосознательних громадянами і посадовими особами, що володіють високим рівнем правової культури і дотримують правозаконності, можна тільки ідеалізуючи це питання в теорії. На практиці це, на мій погляд, практично нездійсненно. Хоча суспільству властиво прагнути до кращого, а кожної особистості - до ідеалу. p> Тому при належному виконанні своїх завдань, а також дотриманні принципів адміністративний процес, а зокрема, провадження у справах про адміністративні правопорушення має можливість наблизити практику до ідеалізованої теорії, шляхом власного вдосконалення та відповідності вимогам законності.
В
Використана література:
[1] Процесуально-виконавчий кодекс Республіки Білорусь про адміністративні правопорушення від 20 грудня 2006 р. - Мінськ: НЦПІ РБ, 2007
[2] Дятлов О.М. Адміністративне та кримінальне право: навчально-методичний посібник/Мінськ БНТУ, 2006
[3] Бахрах Д.Н., Россинский Б.В. Адміністративне право: підручник для вузів. - Москва, 2004
[4] Сухаркова А.І., Постнікова А.А. Адміністративне право Республіки Білорусь. - Могильов, 1999
[5] Кодекс Республіки Білорусь про адміністративні правопорушення від 21 квітня 2003 р. - Мінськ: НЦПІ РБ, 2007
[6] Гавриленко Д.А. Навчальний посібник/під ред. д-ра юр. наук проф. Гавриленко Д.А. - Мінськ, 2002
[7] Савіна А.В. Основи права: відповіді на екзаменаційні питання. - Мінськ, 2007
[8] Адміністративне право: навчальний посібник/Л.М. Рябцев, Т.А. Василевич, - Мінськ, 2007
[9] Масленников М.Л.Проізводство по справи про адміністративні
правопорушення. - Москва, 1994
[10] Бачило А.Л. Порівняльне адміністративне право: короткий курс лекцій. - Мінськ, 2003
[11] Крамник О.М. Адміністративно-деліктне право: загальна частина: посібник для студентів вузів. - Мінськ, 2004
[12] Круглов В.А. Адміністративна відповідальність: загальні положення. - Мінськ, 2004
[13] Мах І.І. Адміністративне право Республіки Білорусь: курс лекцій. - ГІУСТ БДУ, 2006
[14] Масленников М.Л. Провадження у справах про адміністративні правопорушення. - Москва, 1994
[15] Сайт МВС РБ/Інформаційно-довідкові матеріали Академії МВС:
[16] Ківайко В.М. Адміністративний процес: практичний посібник. - Мінськ, Академія МВС РБ, 2006
[17] Дикун І.П. Адміністративний процес: навчальний посібник. - Мінськ: ГІУСТ БДУ, 2005
[18] Д.М. Бахрах. Виробництво по справах про адміністративні правопорушення. - Москва, 1989