___________
** Економіка і життя 1993 - № 51.с.8. br/>
При цьому рівень внутрішньогалузевої конкуренції є джерелом інформації про стійкість підприємницьких фірм у даній галузі по відношенню до фірм інших галузей і, як правило, служить оцінкою галузевого ризику. Про рівень внутрішньогалузевої конкуренції можна судити з наступної інформації:
- ступінь цінової та нецінової конкуренції;
- легкість або складність входження організації в галузь;
- наявність або недолік близьких і конкурентоспроможних за ціною замінників;
- ринкова здатність покупців;
- ринкова здатність постачальників;
- політичне і соціальне оточення. p> Однак перераховані умови, в яких функціонує галузь, піддані несподіваним, іноді різким змінам. Тому підприємницьким фірмам необхідно постійно враховувати галузевий ризик при будь-яких видах діяльності. br/>
3.6 Інноваційний ризик.
Інноваційний ризик особливо важливий у сучасній підприємницькій діяльності, яка знаходиться на етапі збільшення капіталів, що використовуються як для виробництва існуючих товарів і послуг, так і для створення нових, раніше непроізводімих. p> Інноваційний ризик - це ймовірність втрат, що виникають при вкладенні підприємницької фірмою коштів у виробництво нових товарів і послуг, які, можливо, не знайдуть очікуваного попиту на ринку. Інноваційний ризик виникає у наступних ситуаціях:
- при впровадження більш дешевого методу виробництва товару або послуги порівняно з вже использующимися. Подібні інвестиції будуть приносити підприємницької фірмі тимчасову надприбуток до тих пір, поки вона є єдиним власником цієї технології. У даній ситуації фірма стикається лише з одним видом ризику - можливої вЂ‹вЂ‹неправильною оцінкою попиту на вироблений товар;
- при створенні нового товару або послуги на старому обладнанні. У цьому випадку до ризику неправильної оцінки попиту на новий товар чи послугу додається ризик невідповідності якості товару або послуги у зв'язку з використанням старого обладнання;
- при виробництві нового товару або послуги за допомогою нової техніки і технології. У даній ситуації інноваційний ризик включає в себе: ризик того, що новий товар або послуга може не знайти покупця; ризик невідповідності нового обладнання і технології необхідним вимогам для виробництва нового товару або послуги; ризик неможливості продажу створеного устаткування, тому що воно не підходить для виробництва іншої продукції, у випадку невдачі. p> Розглянувши класифікацію підприємницьких ризиків необхідно відзначити, що дана класифікація в деякою мірою умовна, оскільки провести жорстку кордон між окремими видами ризиків досить складно. Багато ризики взаємопов'язані між собою, і зміни в одному з них викликають зміни в іншому, але всі вони в кінцевому рахунку впливають на результати діяльності підприємницької фірми і вимагають обліку для успішної діяльності цієї фірми.
Висновок.
При проведенні довгострокового (стратегічного) планування діяльності організації найбільшу увагу слід приділяти аналізу зовнішніх ризиків і насамперед ризику втрати конкурентної переваги. Більшість економічних суб'єктів у ринковій економіці діють на принципах змагальності. У багатьох країнах конкуренція ретельно підтримується на державному рівні, оскільки цей спосіб економічної організації дозволяє використовувати ресурси національної економіки оптимальним чином. Однак зворотний бік змагальності полягає в тому, що найменш ефективним підприємствам, що не витримує конкуренцію, доводиться йти з ринку. Тому, щоб організувати в сучасних умовах дохідна справа, підприємець повинен мати хорошу професійну підготовку, а також необхідні знання в галузі економіки, політики, психології, юриспруденції, організації виробництва і вміти співпрацювати з ученими, фахівцями з маркетингу, власниками капіталу. За кордоном фахівців володіють такими якостями, вважають цвітом нації, діловим потенціалом країни. p> Підприємницьке рішення - основа управління, вибір кращого способу дій з декількох можливих. Оскільки ризик визначає співвідношення двох полярних результатів: негативного (повний зрив запланованого) та позитивного (досягнення запланованого), то тільки розумна виробнича та фінансова політика, проводиться на основі детального аналізу діяльності підприємства, дозволить, з одного боку зменшити ймовірність реалізації несприятливих ситуацій, а з іншого - звести до мінімуму негативні наслідки цих ситуацій, якщо вони все таки настали. Прийняття підприємцем оптимального рішення - запорука успіху діяльності підприємства, так як воно значно знижує ступінь ризику і дозволяє отримати високий кінцевий результат.
Список літератури:
2. Горфинкель В.Я. В«Економіка пі...