в політехнічний інститут в 1907 р. Н.А. Мінкевич був залишений при інституті для підготовки до дисертації на звання ад'юнкт-професора. Однак, наслідуючи приклад найбільших учених металургів - П.П. Аносова, Д.К. Чернова, А.А. Байкова, М.А. Павлова, молодий інженер приймає рішення закріпити і поглибити свої знання на практичній заводський роботі. В
3.2 Робота на Обухівському заводі
У січні 1908 р. він надходить на Обухівський завод, де протягом шести років працює спочатку інженером цеху, а потім помічником завідувача термічним цехом.
Складалася в той час обстановка сприяла розвитку інтересу Мінкевича до вивчення гарту сталі. Термічна обробка стали на початку XX століття була нової прогресивної областю техніки, яка зародилася в надрах металургії. Ідеї вЂ‹вЂ‹великого російського вченого Д.К. Чернова широко поширилися в середовищі наших інженерів. Ідеї вЂ‹вЂ‹про залежність властивостей сталі від її структури втілювалися в життя, розвивалася термічна обробка сплавів. Росія створювала свою якісну металургію.
У листопаді 1911 Н.А. Мінкевич запропонував оригінальну конструкцію гартувального апарату для гарту головної частини снаряда. При цьому їм був розроблений питання про швидкість охолодження і характері необхідної охолоджуючої середовища. Апарат був сконструйований таким чином, що шляхом заміни деяких його вузлів легко здійснювався перехід від обробки снарядів одного калібру до обробки снарядів іншого калібру. У тому ж році Мінкевич отримав патент на конструкцію коридорною печі методичного типу з розрізним посередині склепінням, в якій вироби пересуваються за допомогою механізму, підвішеного на балках, розташованих над піччю.
Подальша робота Н.А. Мінкевича на Обухівському заводі і його зростаючий практичний досвід позвол або внести ряд інших поліпшень в технологію термічної обробки деталей знарядь і снарядів. У цей час, як і в наступні роки, протягом усього життя, практична діяльність Миколи Анатолійовича поєднувалася з теоретичної та літературною роботою. Він опублікував грунтовну і надзвичайно важливу для того часу роботу В«Методи визначення твердості металів В». Метод оцінки В«якостей металів і узгодження їх із службою металів в різних виробах В»в той час знаходився в рядуВ« нових методів механічних випробувань В». Як і випробування ударними та повторними навантаженнями, визначення твердості металів тільки ще висувалося В«на перший планВ». Робота Н.А. Мінкевича мала велике значення в справі поширення цього методу на заводах Росії. Вона була опублікована в В«Журналі Російського металургійного товаристваВ» в 1911 р. і тоді ж вийшла окремим відбитком у вигляді брошури. При порівняно невеликому обсязі (3 друкованих аркуші) ця робота являла собою закінчену монографію з розглянутого питання. Опис існуючих тоді методів визначення твердості металів і сплавів було дано в ясній і дохідливій формі; завдяки послідовному розбору різних методів визначення твердості й чіткої класифік...