омен і розглядати Росію ізольовано від решти всього світу не можна. Росія - швидкозростаючий ринок для наукомістких товарів і послуг, що робить її досить привабливою для російських і міжнародних інвесторів. Однак Росія - лише частина глобального ринку. На сьогоднішній день одні тільки США становлять 50% світового технологічного ринку, і нехтувати подібною можливістю отримання прибутку, як для російських акціонерів, так і для російської держави, було б нерозумно. Це означає, що і бізнесу, і державним структурам, відповідальним за інновації, необхідно встановлювати тісні зв'язки з світовим інноваційним і венчурним спільнотою. p align="justify"> Росія являє собою привабливий ринок для вже існуючих технологій, як країна з великим населенням і зростаючими споживчими запитами. Сьогоднішня пенетрація ("ціна проникнення на ринок - низька ціна для товару або послуг, призначена для масованого захоплення ринку", прим. Редакції) бізнес-сервісів, медіа послуг, споживчого ринку та багатьох інших галузей високотехнологічними продуктами і послугами надзвичайно мала, а попит на них великий. Багато галузей економіки в Росії практично відсутні, що створює можливості для інвесторів і непрості завдання для держави. p align="justify"> Наприклад, в Росії фактично не працює інфраструктура системи охорони здоров'я. Незважаючи на одну з найбільших популяцій вчених, включаючи кращих у світі хіміків, вірусологів та біологів, в країні практично відсутня індустрія біотехнологій. Незважаючи на традиційну винахідливість російських лікарів і інженерів, в країні відсутня система інновацій в галузі медичної техніки. Існуючі в Росії програми та ініціативи поки недостатні і нездатні дати хороший старт цієї багатомільярдної індустрії. Залучення нових ті хнологій в країну і фінансування міжнародних дослідницьких розробок в Росії дозволить запустити цей процес.
Слід зазначити, що в епоху глобалізації інноваційного бізнесу географія виробництва та його роль у створенні додаткової вартості втрачає своє значення: в більшості випадків процес виробництва не містить інтелектуальної власності, і наукомісткий продукт може проводитися де завгодно і ким завгодно . Хорошим прикладом є біотехнологічна індустрія: левова частка доданої вартості нового ліки створюється в процесі його розробки (пошук кандидатів, доклінічні та клінічні випробування) - тобто значно раніше того моменту, коли продукт починає вироблятися масово. Собівартість виробництва подібного продукту мінімальна, і всю маржинальної прибуток від його продажів отримує компанія, що володіє інтелектуальною власністю. Володіння і контроль інтелектуальної власності - це критичний чинник, що визначає сьогодні розстановку сил у сфері високих технологій. Географічне становище як власника (акціонера компанії), так і інтелектуальної власності не має значення: часто акціонери компанії сконцентровані в одній країні, науково-дослідні розробки ведуться в іншій, виробництво організоване у третій, а про...